Оцінка впливу техногенного навантаження процесів буріння і експлуатації свердловин на навколишнє середовище. Збереження нормативного стану довкілля при відомих операціях на нафтогазоконденсатних родовищах. Забезпечення непорушність рекреаційних територій.
При низкой оригинальности работы "Система екологічно прийнятних методів освоєння нафтогазоконденсатних родовищ", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНО ПРИЙНЯТНИХ МЕТОДІВ ОСВОЄННЯ НАФТОГАЗОКОНДЕНСАТНИХ РОДОВИЩОсновним нормативним актом, що регламентує процедуру проведення ОВНС в Україні є ДБН А 2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд" [7], який ґрунтується на аналізі моделей та принципів ОВНС, прийнятих в Європі та США, а також на матеріалах міжнародних конвенцій, ратифікованих в Україні, зокрема "Про ОВНС в транскордонному контексті", "Про доступ до інформації, залучення громадськості в процес прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища". Згідно з ДБН та рекомендаціями ЄС відповідно до проведення ОВНС усі доцільні засоби мінімізації та уникнення негативних впливів проектної діяльності повинні включати типи заходів, які в комплексі формують схему екологічно прийнятного виконання даної діяльності, це: охоронні заходи - моніторинг території зон впливів проектної діяльності, система оповіщення населення про надзвичайні ситуації; захисні заходи (ресурсозбереження, очистка, поводження з відходами, використання безпечних технологій, функціональне зонування, створення захисних споруд тощо); відновлювальні заходи - усунення наднормативних впливів, нормалізація стану компонентів довкілля; компенсаційні заходи - компенсація впливів, яких неможливо уникнути, шляхом проведення заходів щодо рівноцінного покращення природного і соціального середовища або грошове відшкодування цих втрат. Загальним правилом при проектуванні і плануванні будь-яких робіт є зменшення площі пошкодження до абсолюту мінімуму, необхідного для будівництва та видобутку, і використання технічно справного автотранспорту та розміщення робочих майданчиків за межами приватної власності, враховуючи ландшафтні особливості місцевості. Бурові майданчики проектних свердловин необхідно розміщати на відстані не менше 300 м від найближчого житлового будинку, а від берега річок довжиною до 50 км та понад 50 км відповідно - 25 та 50 м; свердловини, дороги та трубопроводи - на відстані не менше 25 м від тимчасових та періодичних дренажних каналів; 100 м від потоків, озер, водосховищ, каналів та прибережної зони, а також колодязів; 150 м від джерел, артезіанських та протічних колодязів (свердловин). Там, де таких місць уникнути неможливо (ділянки, на яких безпосередньо проводяться роботи, чутливі пошкоджені ділянки, ділянки з високою схильністю до ерозії, які залишаються незайнятими або невідновленими більше одного місяця), слід забезпечити захисне покриття з певного матеріалу, наприклад, мульчі або рослинного покриву до того часу, коли можна буде засівати їх певною сумішшю насіння у перший посівний сезон (весна або осінь).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
