Призначення, принцип дії та функціональна структура системи автоматичного супроводження за напрямком. Принцип дії та функціональна структура виконуючого пристрою. Особливості, етапи та принципи побудови завадозахищених моноімпульсних координаторів.
Вступ автоматичний моноімпульсний координатор Продовження розвитку авіації і тактики її бойового застосування, розширення номенклатури літальних апаратів і їх льотно-тактичних характеристик в найбільш розвинених у військовому відношенні країн світу призвело до трансформації сучасної військової стратегії від орієнтації на масштабні загально-військові операції до переважного проведення повітряних та ракетних ударів у тому числі із застосуванням літаків з підвищеними маневреними можливостями [1]. Метою даної кваліфікаційної роботи є розробка дослідження структурної схеми пеленгаційного пристрою, а також системи автоматичного слідкування за напрямком з моноконічним пеленгаційним пристроєм. У другому розділі побудовані математичні моделі складових системи автоматичного слідкування за напрямком з моноконічним пеленгаційним пристроєм. У третьому розділі визначена бажана логаріфмична частотна характеристика, при цьому побудова БЛАЧХ виконувалась на основі зв’язку параметрів типових ЛАЧХ, якими є частоти, нахили відрізків ЛАЧХ і коефіцієнтів підсилення, або частоти зрізу, з показниками якості САК. Призначення, принцип дії та функціональна структура системи АСН 1.1 Загальна характеристика системи АСН В радіотехнічних системах ЗРК приймання радіохвиль здійснюється, як правило, за допомогою гостроспрямованих антен, застосування яких забезпечує високу просторову вибірковість. В цьому випадку для здійснення постійного радіоконтакту із ціллю необхідно діючи на антену постійно повертати діаграму спрямованості таким чином, щоб її головна пелюстка постійно найбільш точніше супроводжувала ціль за кутовими координатами. Під час паузи в прийомі сигналів від даного джерела здійснюється радіоконтакт з рештою джерел, взятими на супроводження. 1.2 Принцип дії та функціональна структура системи автоматичного супроводження цілі за напрямком Всяка система АСН складається з двох частин - пеленгаційного пристрою (ПП) і виконуючого пристрою (ВП) (рисунок 1.1). В основі методів формування сигналів кутових розузгоджень лежить принцип порівняння двох (в кожному кутомірному каналі) сигналів, що формуються антеною або одночасно на двох різних виходах, або на одному її виході, але в різний час при періодичній зміні орієнтації діаграми спрямованості в просторі. Якщо джерело радіосигналу знаходиться на опорному (рівносигнальному) напрямку, то порівнювані сигнали виявляються однаковими, а сигнали кутових розузгоджень рівними нулю кутів та і значення кутових датчиків можна вважати виміреними значеннями (оцінками) кутових координат джерела випромінювання: ; (1.5) (1.6) де та - оцінки кутових координат джерела радіосигналу. 1.3 Принцип дії та функціональна структура виконуючого пристрою Виконуючий пристрій будь-якої системи АСН незалежно від його функціонального складу завжди вирішує одні й тиж задачі: 1. Рисунок 1.2 - Функціональна схема одного з каналів ВП Принцип роботи каналу ВП полягає у наступному: напруга, яка знимається з керуючого пристрою підсилюється електромашинним підсилювачем (ЕМП) потужності. Розглянемо спрощену математичну модель ПП системи АСН, що безперервно супроводжує джерело імпульсного радіосигналу.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
