Система антиоксидантного захисту нирок щурів при ураженні тетрахлорметаном за різних світлових режимів - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук СИСТЕМА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ НИРОК ЩУРІВ ПРИ УРАЖЕННІ ТЕТРАХЛОРМЕТАНОМ ЗА РІЗНИХ СВІТЛОВИХ РЕЖИМІВНауковий керівник: доктор біологічних наук, професор МЕЩИШЕН ІВАН ФЕДОРОВИЧ, Буковинський державний медичний університет, завідувач кафедри медичної хімії Палладіна НАН України, завідувач лабораторії медичної біохімії доктор біологічних наук, професор СТОЛЯР ОКСАНА БОРИСІВНА, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка професор кафедри хімії, науковий керівник науково-дослідної лабораторії порівняльної біохімії і молекулярної біології Захист відбудеться «17» листопада 2010 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.05 в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича МОН України за адресою: 58012, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича МОН України за адресою: 58012, м.Тому актуально дослідити вплив токсичного ураження тетрахлорметаном на стан системи антиоксидантного захисту в нирках за умов зміненого фотоперіоду та зясувати можливості його корекції з використанням мелатоніну, настоянки ехінацеї пурпурової та їх поєднаної дії. Зясувати особливості вільнорадикального окиснення ліпідів і білків, активності чинників антиоксидантного захисту в нирках щурів при токсичному ураженні тетрахлорметаном за зміненого фотоперіоду й оцінити можливість їх корекції з використанням мелатоніну, настоянки ехінацеї пурпурової та їх сумісної дії. Оцінити стан вільнорадикального окиснення ліпідів, білків і антиоксидантної системи у нирках щурів при окремій та поєднаній дії мелатоніну, настоянки ехінацеї пурпурової за умов зміненого фотоперіоду. Установити особливості стану вільнорадикального окиснення ліпідів, білків і антиоксидантної системи у нирках щурів при інтоксикації тетрахлорметаном, окремій та поєднаній дії мелатоніну, настоянки ехінацеї пурпурової за умов зміненого фотоперіоду. Зясувати особливості хроноритмів показників вільнорадикального окиснення ліпідів, білків і активності антиоксидантних ферментів у нирках щурів при окремій та поєднаній дії мелатоніну, настоянки ехінацеї пурпурової при токсичному ураженні тетрахлорметаном за умов різних світлових режимів.Вивчали стан вільнорадикального окиснення ліпідів, білків і антиоксидантної системи у нирках щурів за умов різного фотоперіоду при інтоксикації тетрахлорметаном, окремому і сумісному застосуванні настоянки ехінацеї пурпурової та мелатоніну за цих умов. Тварини перебували за таких умов: а) природне рівнодення - навесні - у березні (тривалість: 12 годин світла/12 годин темряви); б) найдовший світловий день - влітку - в червні (тривалість: 16 годин 27 хвилин світла/7 годин 33 хвилин темряви); в) найкоротший світловий день - взимку - в грудні (тривалість: 8 годин світла/16 годин темряви). Для корекції метаболічних процесів у нирках щурів, після токсичного ураження тетрахлорметаном, тваринам уводили мелатонін і настоянку ехінацеї пурпурової. У супернатантах нирок щурів визначали стан вільнорадикального окиснення ліпідів і білків за вмістом ТБК-реакційних продуктів (ТБК-РП) (Владимиров Ю. А., Арчаков А. И., 1972), які виражали у мкмоль/г тканини; продуктів окисно-модифікованих білків (ПОМБ) (Мещишен І. Ф., 1998), виражених в Одиницях абсорбції на 1 г білка (Од. Активність антиоксидантної системи визначали за вмістом відновленого глутатіону (ВГ) за методом (Мещишен И. Ф., Петрова И. В., 1983) і виражали у мкмоль/г тканини; каталазною активністю (КАТ) (Королюк М. А., Иванова Л. И., Майорова И. Г., Токарев В. Е., 1988), яку виражали у нмоль Н2О2/мг білка; супероксиддисмутазною (СОД) (Дубинина Е. Е., Сальникова Л. А., Ефимова Л. Ф., 1983), виражену в Од/мг білка; глутатіонпероксидазною (ГП) (Геруш І. В., Григорєва Н. П., Мещишен І. Ф., 1995), яку виражали у нмоль ГSН /хв. на 1 мг білка та глутатіонтрансферазною активністю (Г-S-Т) за методом (Habig H. W., Pabst M. J., Jacoby W. B., 1974), що виражали у нмоль конюгату ГSН /хв на 1мг білка.У дисертації наведено теоретичне узагальнення й експериментальне дослідження особливостей вільнорадикального окиснення ліпідів і білків, активності чинників антиоксидантного захисту у нирках щурів за умов зміненого фотоперіоду та дії тетрахлорметану. Адаптаційні перебудови в системі антиоксидантного захисту (зміна каталазної, супероксиддисмутазної та глутатіонпероксидазної активностей), що супроводжуються підсиленням вільнорадикального окиснення ліпідів і білків у нирках щурів у період як природного, так й експериментального рівнодення обумовлені зміною сезонних світлових режимів та інтенсивністю освітлення за експериментальних умов (1500 Лк).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ