Сисні шкідники озимої пшениці та регулювання їх чисельності в Північному Степу України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук сисні шкідники озимої пшениці та регулювання їх чисельності в північному степу україниРобота виконана в Інституті захисту рослин і Кіровоградському інституті агропромислового виробництва Української академії аграрних наук Офіційні опоненти :доктор сільськогосподарських наук, професор Трибель Станіслав Олександрович, Інститут захисту рослин УААН, головний науковий співробітник лабораторії стійкості сільськогосподарських культур до шкідників кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Лісовий Микола Михайлович, провідний науковий співробітник Відділу землеробства, меліорації та агроекології Української академії аграрних наук. Захист відбудеться „13” березня 2009 р. о 1200 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.376.01 в Інституті захисту рослин УААН за адресою: 03022, м.Середні втрати врожаю зерна від шкідників становлять 10-15 % при одночасному зниженні його хлібопекарських і посівних якостей. Інтенсивність розмноження сисних фітофагів, їх шкідливість в значній мірі залежать від багатьох чинників, серед яких найбільш суттєвими є агрокліматичні та система заходів із захисту рослин. Дослідженнями вчених багатьох країн світу встановлено, що на Землі спостерігається глобальне потепління, негативними наслідками якого можуть бути поширення шкідників, та зміна видової структури ентомокомплексу пшеничного агробіоценозу. Тому вивчення і уточнення видового складу комах-фітофагів і насамперед сисних, особливостей їх біології з урахуванням умов сьогодення, пошук оптимізації агротехнічних прийомів вирощування культури, раціональне застосування в системі захисту сучасних інсектицидів набуває особливої актуальності та сприятиме збільшенню виробництва високоякісного зерна озимої пшениці. Метою досліджень було виявлення найбільш шкодочинних видів сисних шкідників озимої пшениці, вивчення особливостей біології та обґрунтування методів регулювання їх чисельності в північному Степу України.За зміною чисельності фітофагів на пшениці впродовж вегетаційного періоду встановлено три найбільш суттєвих періоди збігу сприятливого для комах біохімічного складу кормової культури з появою шкідливої стадії: сходи - кущіння (дротяники, несправжні дротяники, підгризаючі совки, злакові мухи, попелиці, цикадки, хлібна жужелиця); вихід у трубку (злакові попелиці, хлібні клопи, пявиці, хлібні блішки); цвітіння - налив зерна (хлібні клопи, злакові попелиці, трипси, хлібні жужелиці, пильщики, хлібні жуки). За результатами проведених досліджень встановлено, що незалежно від погодних умов року та особливостей розвитку озимої пшениці, серед основних і найбільш небезпечних шкідників, які завдають значної шкоди в північного Степу вирізняється комплекс сисних комах: злакових попелиць, злакових цикадок, хлібних клопів, пшеничного трипсу. Встановлено, що на характер розподілу в заселеності посівів озимої пшениці попелицями впливають розміри поля, культури, що межують з пшеницею та наявність поруч забурянених злаковими травами ділянок - місць резервації шкідників (табл. Серед більш як 20 видів рослиноїдних клопів, що пошкоджують озиму пшеницю, в зоні наших досліджень виявлено 10 видів з трьох родин: шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.), маврська черепашка (Eurygaster maurus L.), австрійська черепашка (Eurygaster austriacus Schrnk.) з родини щитники-черепашки (Scutelleridae); елія гостроголова (Aelia acuminata L.), елія носата (Aelia rostrata Boch.), щитник гостроплечий (Carpocoris fuscispunus Boch.), щитник звичайний (Carpocoris pudicus Poda) з родини пентатомід (Pentatomoidea); сліпняк польовий (Lydus pratensis L.), сліпняк мандрівний (Notostira erratica L.), хлібний клопик (Trigonotylus ruficornis G.) з родини сліпняки (Miridae). В міру проходження рослин пшениці етапів органогенезу, починаючи з наливу зерна, спостерігалося нагромадження чисельності попелиць на посівах пізніших строків сівби, що повязано з відставанням розвитку рослин на таких посівах, а отже і більш привабливим станом живильного середовища. концентрація личинок трипса та шкідливої черепашки на посівах озимої пшениці, висіяної в пізньооптимальні строки, була нижчою і відрізнялася від показників на решті посівів. в зоні досліджень найбільш оптимальними по чорному пару є строки сівби з 17 по 25 вересня, де врожайність в середньому по роках була найвищою і становила 5,61-5,4 т/га.В результаті досліджень уточнено структуру ентомокомплексу, біологічні особливості основних видів сисних шкідників озимої пшениці та їх шкідливість, удосконалено систему захисту посівів в північному Степу України.

Основний зміст роботи