Характеристика визначальних чинників еволюції сирійсько-турецьких міждержавних відносин по завершенні холодної війни. Ознайомлення з важливою безпековою проблемою в сирійсько-турецьких взаєминах. Аналіз нормалізації двосторонніх міждержавних відносин.
При низкой оригинальности работы "Сирійсько-турецькі взаємини в контексті близькосхідної регіональної системи міжнародних відносин", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сирійсько-турецькі взаємини в контексті близькосхідної регіональної системи міжнародних відносин Кравчук О. А., кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри країнознавства Анотація В статті проаналізовані визначальні чинники еволюції сирійсько-турецьких міждержавних відносин по завершенні холодної війни, особливої уваги надано з’ясуванню місця водної й курдської проблем у взаєминах двох держав. Після Першої світової війни в Сирії й багатьох інших арабських державах Турецьку Республіку сприймали передусім як правонаступницю Османської імперії, що протягом кількох віків колонізувала ці країни й перешкоджала їхньому цивілізаційному розвиткові. А з розпадом біполярної системи міжнародних відносин між Сирією й Туреччиною спалахнула серйозна боротьба за вплив у регіоні. Важливою безпековою проблемою в сирійсько-турецьких взаєминах залишилася водна, тобто питання розподілу ресурсів ріки Євфрат, оскільки особливістю близькосхідної гідрографії є вкрай нерівномірний розподіл запасів прісної води. Водночас важко назвати успішною та позитивно охарактеризувати реалізацію зовнішньополітичної концепції офіційної Анкари «нуль проблем із сусідами»: вірменське, грецьке і кіпрське питання заморожені, через сирійську проблему ускладнилися взаємини Туреччини з Іраном. Вагомий внесок у вивчення зовнішньополітичних, передусім безпекових, проблем, із якими Сирія й Туреччина стикаються в останні десятиліття, зробили колективна монографія науковців Інституту сходознавства РАН «Туреччина між Європою й Азією» [1], а також збірник публікацій Вашингтонського інституту близькосхідної політики «Новий світ Туреччини» [2], в яких зібраний багатий фактичний матеріал з внутрішніх і зовнішніх проблем Турецької Республіки. В сучасній Туреччині відносини із сусідньою Сирією, враженою громадянською війною, розглядають переважно крізь призму історії, а оскільки вони сягають своїм корінням доби Османської імперії, то їхнє вивчення нині неможливе без урахування історичних реалій розвитку. Основні регіональні гідроресурси знаходяться на півночі (схід і південний схід Туреччини, північні райони Ірану й Іраку - головним чином на території етнічного Курдистану) й «транспортуються» в зони дефіциту води через систему водних артерій (річок і підземних джерел).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
