Синявський Антін Степанович: життя, наукова та громадська діяльність (1866-1951) - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Синявський Антін Степанович: життя, наукова та громадська діяльність (1866-1951)І.Крипякевича НАН України у відділі нової історії України (м.Львів). Науковий керівник - доктор історичних наук, професор, академік НАН України Ісаєвич Ярослав Дмитрович, Інститут українознавства ім. Офіційні опоненти - доктор історичних наук, професор ПЛИСЮК Василь Пилипович, Львівський аграрний університет, завідувач кафедри українознавства. кандидат історичних наук, професор БАДЯК Володимир Петрович, Львівська академія мистецтв, завідувач кафедри гуманітарних наук. Захист відбудеться “4” травня 1999 р. о 15 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 35.222.01 в Інституті українознавства ім.На сучасному етапі розвитку України історикам доводиться по-новому вивчати минуле українського народу, його тривалу боротьбу за власну самостійну державу, - на новій методологічній основі, вільній від будь-яких ідеологічних догматів. Одним з визначних діячів національного, культурного та політичного руху, борців за сучасну Україну, був Антін Синявський, вивчаючи багатий життєвий досвід якого, ми водночас поповнюємо джерельний запас наших знань про події кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. в Україні і глибше досліджуємо такі проблеми української історії як діяльність революційних гуртків української молоді 80-х рр., Київської та Одеської Громад, зародження політичних партій, історія “Просвіти”, Товариства українських поступовців, революційні події 1917-1920 рр., розвиток освіти й науки першої половини ХХ ст., діяльність Всеукраїнської Академії наук, становлення української журналістики і публіцистики, педагогіки, сталінські репресії, українізація і гоніння на українську культуру. Дослідження життя А.Синявського вносить багато нового до біографій М.Грушевського, В.Антоновича, Д.Яворницького, Д.Багалія, І.Франка, М.Драгоманова та інших діячів історії України. При цьому визначено такі завдання: на підставі аналізу історичних джерел вивчити життя і діяльність А.Синявського і, беручи до уваги всі обставини в яких він жив, написати наукову, обєктивну біографію вченого; розкрити характер і зміст його громадської праці, наукової діяльності, педагогічної роботи; проаналізувати історичні погляди, оцінку ним найважливіших історичних проблем. В цьому ж архівосховищі знайдено і використано в дисертації листи А.С.Синявського до Д.І.Яворницького (фонд 10, 24 од.зб.) за 1902-1927 рр., а також два листи батька і брата дружини Синявського Ніни Григорівни Г.Т. та Л.Г.Гаркушевських (фонд 10).Лише в 1990 році, коли став доступний архів вченого, автор дисертації, вивчивши його матеріали, почав пропагувати імя і справи вченого, публікуючи статті у міській, обласній та республіканській пресі, а згодом, у 1993 році, видавши монографічне дослідження “З вірою в українську справу: Антін Степанович Синявський” (К.: Либідь, 1993. Серед серйозних досліджень, які присвячені лише якійсь одній проблемі з життя А.Синявського, дисертант називає статті М.Ковальського та С.Абросимової, які торкнулися діяльності А.Синявського як голови Катеринославської вченої архівної комісії (“Археографический ежегодник” за 1988 г. В передмові до “Вибраних праць А.Синявського” є біографічна розвідка С.Білоконя “Антін Синявський та його доба”, яка вигідно вирізняться на тлі інших статей глибиною змісту і широкою джерельною базою, аналізом творчого доробку вченого. У другому розділі - “Антін Синявський в перший період життя (1866-1920)” виділено чотири підрозділи, в яких досліджується життя, навчання і праця А.Синявського 1) в Києві (1866-1889), 2) в Одесі і Царстві Польському (1890-1900) і 3) в Катеринославі (1901-1919). - з М.Грушевським, на якого А.Синявський мав у студентські роки значний вплив і якого Грушевський дуже часто (близько 30 разів) згадує у своєму “Щоденнику”. А.Синявський був активним учасником молодіжного народницького (українофільського) гуртка “Хрестоматія”, згодом драгоманівського гуртка М.Ковалевського “Молочний путь”.