Характеристика основних чинників, що впливають на ефективність дії та стабільність поліметакрилатних присадок та обґрунтування синтезу комономеру. Дослідження специфічних особливостей впливу основних чинників на хімічний процес отримання естерів.
Потреба у застосуванні методів досліджень використаних в експериментах за темою дисертації та подано опис методики кінетичного дослідження естерифікації та полімеризації, синтезу естерів і полімерів, а також методики визначення фізико-хімічних характеристик З метою одержання якісних (безбарвних) присадок та розробки технології їх одержання, було вивчено кінетику етерифікації МАК деканолом та встановлено вплив співвідношення реагентів, температури, концентрації каталізатору, інгібітору і розчинника на вихід і якість ДМАК. Як розчинник використовували бензол (200 % мас. на вихідні компоненти), як каталізатор - концентровану сірчану кислоту (0,16 моль/л), як інгібітор полімеризації МАК - суміш іонолу з хлоридом міді (І) (0,3 та 0,6 % мас. від маси МАК). В результаті виконаних досліджень встановлено: під час етерифікації тетраметиленгліколю саліциловою кислотою утворюється естер з виходом 66 % мас. в результаті фізико-хімічного аналізу якого було встановлено, що дана речовина - монотетраметиленсаліцилат; під час сумісної естерифікації тетраметиленгліколю саліциловою та метакриловою кислотами реакція етерифікації МАК - САК практичного значення не має; зменшення у 7-9 раз ефективної константи швидкості під час сумісної естерифікації тетраметиленгліколю саліциловою та метакриловою кислотами пояснюється сповільненням естерифікації другої гідроксильної групи моноестерів а присутність у реакційній масі саліцилової кислоти, спричиняє наявність індукційного періоду, повязаного з ускладненнями на лімітуючій стадії протонування кислоти. Модифіковані ПМА полімери (присадки) отримували радикальною полімеризацію ДМАК з ТМС в розчині бензолу (100 % мас. на мономер(и)), в присутності ініціатора - перекису бензоїлу (БП) витрата якого складала 0,5 % мас. від маси мономеру(ів).Синтезовано нові багатофункціональні поліметакрилатні присадки, вивчено їх функціональні властивості, розроблено технологію синтезу та запропоновано мастильну композицію із використанням створеної присадки. Визначені оптимальні умови синтезу децилметакрилату, що дозволяють отримувати мономер високої якості (чистота 99,7 %, забарвлення 5 одиниць за йодною шкалою) з виходом 98 % мас. Встановлено кінетичні параметри синтезу як окремої, так і сумісної етерифікації тетраметиленгліколю метакриловою та саліциловою кислотами, та встановлено ускладнення протонування саліцилової кислоти. Встановлено, що для досягнення високих вязкісно-температурних характеристик (ІВ = 150-198) оптимальне значення концентрації присадки в оливі як нафтено-парафінової основи, так і нафтено-ароматичної основи становить 2 % мас., а тетраметиленсаліцилатметакрилату у структурі присадки - 8 % мас.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
