Синтез та дослідження властивостей модифікованих багатофункціональних акрилових полімерів - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКАРобота виконана на кафедрі фізичної та колоїдної хімії інституту хімії та хімічних технологій національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України Науковий консультант: доктор хімічних наук, професор Національний університет “Львівська політехніка” завідувач кафедри фізичної та колоїдної хімії Офіційні опоненти: Член-кореспондент НАН України доктор хімічних наук, професор, Керча Юрій Юрійович заступник директора інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України, завідувач відділу модифікації полімерів доктор хімічних наук, професорЦим методом синтезують емульсійні, блочні та полімери у розчині, які використовують для одержання пластичних мас та виробів у комплексі з різними додатками, що запобігають їхній деструкції. У багатьох випадках створення полімерів пролонгованої дії дає змогу істотно вплинути на техніко-економічні та технологічні показники експлуатації полімерних матеріалів. полімер макромолекула поліметакрилатний Регулювати експлуатаційні властивості полімерів з модифікувальними додатками можна, отримуючи кополімери з використанням багатофункціональних мономерів та композиції, що містять додатки немономерного типу. До наших досліджень в літературі було відсутнє порівняння застосування модифікувальних додатків мономерного та немономерного типу в полімерах. Методи дослідження: кінетичні дослідження кополімеризації виконували гравіметричним та дилатометричним методами; синтез емульсійних та блочних кополімерів здійснювали напівнеперервними методами, поступово вносячи компоненти у систему; поверхневий натяг дисперсій визначали методом відривання кільця та методом прострибування бульбашки (Ребіндера); вязкість дисперсій та розчинів полімерів визначали віскозиметричним методом; для дослідження термічних властивостей синтезованих кополімерів використовували диференційно-термічний та термогравіметричний аналізи: фізико - механічні властивості полімерів вивчали визначенням міцності, еластичності та твердості; фізико-хімічні властивості полімерів вивчали набряканням у розчинниках; електрокінетичні властивості дисперсій вивчали електрофоретичним методом; потенціометричним титруванням дисперсій та полімерів у розчинниках визначали їхній склад та властивості; для отримання електронних спектрів поглинання забарвлених плівок та барвників, визначення їхньої концентрації використовували фотометричні методи аналізу.У першому розділі наведено огляд літератури з проблем модифікації полімерних матеріалів низькомолекулярними додатками, структурувальними біфункціональними мономерами, особливостей синтезу емульсійних полімерів, міжмолекулярних взаємодій у полімерах, особливостей поведінки іономерів у розчинах та дисперсіях, полі(мет)акрилатів у нафтопродуктах. Динітробензильні замісники у несиметричних тіолсульфонатах ДФХТС, ДФМТС сповільнюють полімеризацію ММА так само, як ДНТС, що зумовлено стабілізацією вторинних радикалів, які реініціюють полімеризацію. Встановлено, що МАЕС екстрагується етанолом з полімерів у кількості ~ 20 % від завантаження незалежно від кількості структурувального мономера ДМБД у кополімері (табл.2). Ці результати збігаються з даними щодо екстракції МАЕС та підтверджують неповне залучення модифікувального мономера у реакцію як у блочній, так і у полімеризації в розчині. Екстракцією етанолом з ПММА та кополімерів ММА-ДМБД досліджували ефективність утримування нафтохінонів і МАБ у полімерах.Питання про способи модифікації полі(мет)акрилатів гідрофобними модифікувальними додатками, зокрема похідними 2,3-хлорамінонафтохінонами-1,4, тіолсульфонатами, органічними барвниками є актуальним для розвитку хімії високомолекулярних сполук та мають важливе значення для практики, оскільки вони визначають біоцидну активність, забарвлення та довготривалість дії модифікаторів. Дослідженням антимікробних властивостей кополімерів та поліметилметакрилату зясовано, що ці властивості проявляються під час прямого контакту полімеру з мікробними клітками, але дифузія нафтохінону не відзначена. 5.Структурні перетворення в акрилових дисперсіях бутилакрилат-метилакрилат-метакрилова кислота під дією органічних основ та лугів впливають на розподіл водонерозчинних модифікувальних додатків у плівках та на їхнє розміщення у обємі полімеру. 6.Зміна гідрофільно-гідрофобного балансу макромолекул зумовлена застосуванням малеїнової кислоти та дибутилмалеїнату в емульсійних кополімерах з метилакрилатом та малеїнової кислоти у блочних кополімерах з метилметакрилатом, була виявлена під час їхньої взаємодії з органічними основними барвниками, спектральним аналізом емульсійних плівок та розчинів блочних кополімерів у бензолі. Естерифікацією суміші спиртів С12 - С14 метакриловою кислотою синтезовано мономер та його радикальною полімеризацією у бензолі - полімери.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ