Синтез та дослідження біядерних комплексів купруму (II) з ацилдигідразонами дикетонів - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ ІНСТИТУТ ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук Гельмбольдт Володимир Олегович, Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища та людини Міністерства освіти і науки України і НАН України, м. Захист відбудеться "23" 03 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.219.01 при Фізико-хімічному інституті ім.Однією з перспективних галузей сучасної теоретичної i прикладної хімії перехідних металів є дослідження координаційних сполук органічних лігандів, серед яких виділяються похідні гідразину, яки проявляють різноманітність донорних властивостей i здатність змінювати спосіб координації в залежності від умов проведення конкретної реакції. Ці сполуки успішно використовуються в синтезі бі-й поліядерних координаційних сполук з цінними фізико-хімічними властивостями, відображаючими як особливості молекулярної будови лігандів, так i стереохімію координаційного поліедра. Значний інтерес з погляду дослідження механізмів делокалізації неспареного електрона на віддалені атоми та обмінних спін-спінових взаємодій викликають біядерні комплекси, в яких хелатні вузли розділені ланцюгом s-звязків. Для досягнення поставленої мети необхідно було розвязати наступні завдання: Розробити та реалізувати на практиці методики синтезу мономерних біядерних комплексів купруму(II) з ацилдигідразонами b-дикетонів, до складу яких входять парамагнітні центри, розділені ланцюгом s-звязків різної довжини. Уперше проведено систематичне і цілеспрямоване дослідження слабких обмінних взаємодій на далеку відстань в мономерних біядерних комплексах купруму(II) з ацилдигідразонами в-дикетонів.У третьому розділі представлено результати дослідження складу, будови і спектрів ЕПР спейсерованих димерів купруму(II) з ацилдигідразонами в-дикетонів, а також їх обговорення. Під час синтезу досліджуваних координаційних сполук у якості пролігандів використано ацилдигідразони, отримані шляхом конденсації дигідразидів аліфатичних дикарбонових кислот з кількістю метиленових ланок від 1 до 5 включно і ряду b-дикетонів: Схема синтезу та нумерація досліджуваних координаційних сполук. Додавання до спиртового розчину 1-ацилпіразолу солі купруму(II) в присутності слабкої основи (амоніак або піридин) призводить до розкриття гетероциклу і утворення внутрішньокомплексної сполуки із депротонованою відкрито-ланцюговою формою ацилдигідразону. Оскільки літературні дані свідчать про те, що утворення ацилгідразонів бензоілацетону відбувається за участю ацетильного фрагмента дикетону, комплексам, отриманим на основі ацилдигідразонів бензоілацетону і 3-метилбензоілацетону, приписана така будов Дійсно, перехід до комплексів на основі ацилдигідразонів гексафторацетилацетону (сполуки 2.n) знижує інтенсивність обмінних взаємодій, внаслідок чого в спектрах ЕПР спостерігається ізотропний сигнал з чотирьох ліній НТС від одного ядра атома купруму з відношенням інтенсивностей 1:1:1:1.Синтезовано та досліджено нові біядерні комплекси купруму(ІІ) з ацилдигідразонами b-дикетонів, у яких координаційні поліедри розподілені аліфатичним спейсером різної довжини. Встановлено, що реакція ацилдигідразонів b-дикетонів (H4L) з ацетатом купруму(ІІ) та піридином дозволяє отримати мономірні біядерні комплекси складу [Cu2L?MPY]·PSOLV (Solv - H2O, CH3OH).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ