Синтез пристроїв прискореної автоматичної синхронізації підвищеної точності для автономних систем електропостачання - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ СИНТЕЗ ПРИСТРОЇВ ПРИСКОРЕНОЇ АВТОМАТИЧНОЇ СИНХРОНІЗАЦІЇ ПІДВИЩЕНОЇ ТОЧНОСТІ ДЛЯ АВТОНОМНИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯРобота виконана у Харківському університеті Повітряних Сил, Міністерство оборони України, м. Науковий керівник: Заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор Кононов Борис Тимофійович, Харківський університет Повітряних Сил, м. Харків, професор кафедри електропостачання. Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Жуков Станіслав Федорович, Донецький національний технічний університет, м. кандидат технічних наук, доцент Романченко Валентина Іванівна , Харківський національний технічний університет сільського господарства ім.Це стримує прогрес у даній галузі, утруднює прийняття правильних рішень при проектуванні та не сприяє виключенню помилок під час проведення включень генераторів на паралельну роботу. В теперішній час для вирішення завдання вибору пристрою синхронізації та забезпечення потрібної якості електричної енергії в цьому процесі, проводять дорогі натурні експерименти, які не завжди дозволяють правильно вирішити поставлене завдання. Прискорення синхронізації є дієвим засобом усунення можливих аварійних ситуацій в автономній енергосистемі, в якій низька точність при включенні генераторів та помилкові дії персоналу або пристроїв автоматики під час здійснення цього процесу можуть тільки погіршити стан. Дисертаційні дослідження проводилися в рамках науково-дослідних робіт Харківського військового університету по темах “Безпека” і “Керівництво ”(план НДР), а також госпдоговірної науково-дослідної роботи із Санкт - Петербурзьким машинобудівним заводом “Звезда”. Для досягнення зазначеної мети необхідно було вирішити наступні окремі завдання дослідження: - вивчити стан питання й зясувати причини затягування процесу синхронізації та низької точності визначення моменту подачі команди на вмикання вимикача генератора;У вступі обґрунтовано актуальність теми досліджень, сформульовано мету і завдання дисертації, показано звязок роботи з науковими темами і програмами, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, визначено особистий внесок автора в друкованих працях зі співавторами, наведено дані про апробацію, публікації та впровадження основних результатів роботи. У другому розділі наведені умови, за яких можлива синхронізація генераторів, які вмикаються на паралельну роботу, та показано, що для цього слід забезпечити відповідні значення таких параметрів синхронізації, як кут ? напруг, які синхронізують, кутова частота ковзання ?s та нерівність амплітуд ?U напруг, які синхронізують. Вихідний сигнал цього блоку у випадку перевищення кутовою частотою ковзання припустимого значення використовується для керування регулятором швидкості 6 приводного двигуна Д и забезпечує вирівнювання частот напруг, які потрібно синхронізувати. У ході цієї операції генератор, якій вмикають, якнайшвидше повинен бути підведений до підсинхронного стану, тобто такого стану, в якому синхронізація буде можлива і завершиться успішно. коефіцієнти самовирівнювання двигуна, підсилення по каналу керування, підсилення по наддуву, підсилення по каналу збурення, самовирівнювання турбокомпресора, самовирівнювання випускного трубопроводу, впливу зміни частоти обертання на витрати повітря, підсилення, що враховує вплив зміни положення рейки паливного насосу на витрати газу, самовирівнювання впускного колектора;У відомій літературі з досліджуваної науково-практична задачі недостатньо матеріалів, за допомогою яких можливо здійснити синтез пристроїв синхронізації. Встановлено порядок диференціального рівняння, що описує обєкт регулювання, а відповідні постійні часу й коефіцієнти підсилення в цьому диференціальному рівнянні знайдені за результатами обробки його експериментальних частотних і перехідних характеристик. Процес проектування синхронізатора представлено як процес накопичення знань про проектовану систему. Інформаційна модель процесу проектування відображена у вигляді графа, вершини якого являють собою знання про створювану систему на даному етапі проекту. Результати проведеного аналізу дозволили обґрунтувати вимоги до стенда випробувань синхронізаторів, запропонувати пристрої для вимірювання кута включення й часу випередження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ