Типологічний аналіз прози С. Пшибишевського та О. Кобилянської з погляду ролі в їх творах символів музики. Місце, значення, способи вираження музики у творчості митців. Пошуки письменниками нових способів пізнання світу та новаторських форм самовираження.
При низкой оригинальности работы "Синтез мистецтв у художньому світі Станіслава Пшибишевського та Ольги Кобилянської", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Синтез мистецтв у художньому світі Станіслава Пшибишевського та Ольги КобилянськоїВідбуваються й перші спроби передати слово засобами музики чи музику втілити в слові, при цьому художній твір може перетворюватися на наукову студію твору музичного (приміром, у творчості Андрія Бєлого, Богдана Ігоря Антонича, Гната Хоткевича, Ернеста Теодора Амадея Гофмана, Михайла Коцюбинського, Михайла Яцківа, Ольги Кобилянської, Оскара Уайльда, Станіслава Пшибишевського та ін.). Мета нашого дослідження - здійснити типологічний аналіз прози Станіслава Пшибишевського та Ольги Кобилянської з погляду ролі в їх творах музичних елементів як невідємної складової авторської ідейно-естетичної свідомості, дослідити особливості музичного символу в фантазії Ольги Кобилянської “Impromtu phantasie”, новелах “Valse melancolique”, “Битва” та в есе Станіслава Пшибишевського “З психології творчої особистості” (“Zur psychologie des individuums”, польська версія ”Z psychologii jednostki tworczej”), “Requiem aeternam” (“Поминальна 480 Тамара Ткачук меса”), поеми прозою “Біля моря” (“Nad morzem”) й новелі “Святвечори” (“Wigilii…”). Скажімо, Ернест Теодор Амадей Гофман, поділяючи загальну думку німецьких романтиків про те, що музика є квінтесенцією мистецтва, водночас вважав, що вона - “санскрит природи”, бо природа сама поклала себе на музику і через неї виражає свій внутрішній лад і свою таємницю [9,75]. Перший із них стверджував, що музика як ідеальна й абсолютна форма мистецтва найбільш повно і глибоко виражає сутність світової волі й, згідно з його уявленнями, “на відміну від інших мистецтв, це зовсім не відбиток ідей, а відбиток самої волі, ось чому вплив музики настільки потужніший і глибший від впливу інших мистецтв: адже вони говорять тільки про тінь, музика ж - про сутність” [14, 153]. Уявлення про музику як “наймогутнішу з мистецтв” [6] знаходимо і в творі “Народження трагедії з духа музики” Фрідріха Ніцше, яким захоплювалися Ольга Кобилянська (у ранній період творчості) та Станіслав Пшибишевський (його вважали найвизначнішим інтерпретатором Фрідріха Ніцше в Німеччині).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
