Дослідження актуальних питань творчих взаємовідносин між оперно-симфонічними диригентами та режисерами-постановниками в опері. Експериментальне вивчення найбільш характерних особливостей їхньої співпраці у сучасному українського музичному театрі.
При низкой оригинальности работы "Синтез диригентсько-режисерської інтерпретації у втіленні оперного спектаклю (на прикладі Оперної студії НМАУ імені П.І. Чайковського)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Синтез диригентсько-режисерської інтерпретації у втіленні оперного спектаклю (на прикладі Оперної студії НМАУ імені П.І.Мета роботи - дослідити актуальні питання творчих взаємовідносин між оперно-симфонічними диригентами та режисерами-постановниками в опері та особливості їхньої співпраці в сучасному українського музичному театрі. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного, функціонального, компаративного та мистецтвознавчого методів дослідження для визначення основних функцій режисера і диригента у процесі постановки оперного спектаклю, зясуванні значення творчої взаємодії фахівців різних видів і жанрів мистецтва в процесі постановки оперного твору, а також важливості прищеплення майбутнім митцям навичок творчої співпраці. Наукова новизна дослідження полягає у аналізі синтетичної взаємодії та взаємовідносин диригентської та режисерської ролей в процесі інтерпретації при постановці оперного спектаклю на прикладі Оперної студії НМАУ ім. Чайковського, які потребують глибокого теоретичного аналізу та експериментального вивчення найбільш характерних особливостей і моментів, що в кінцевому підсумку дасть можливість віднайти оптимальне поєднання цієї співпраці для реалізації праці як режисера, так і диригента в постановці оперного спектаклю. В результаті проведеного дослідження встановлено, що в процесі роботи над постановкою оперного спектаклю рівно важливою є як режисерська робота, так і диригентська для високохудожньої і професійної інтерпретації та втілення театрального задуму твору.Питання взаємодії режисера-постановника і диригента симфонічного оркестру в процесі постановки опери досліджується недостатньо, а тому висвітлюються на сторінках наукових фахових видань досить рідко. Черкашина-Губаренко в одній із своїх наукових статей вказує на такі причини і відзначає, що саме вони характеризують сучасний стан речей в опері: "Крім обмеженості репертуару, українські театри відстають від сучасних театрально-постановочних вимог, що зумовлено довготривалою кризою оперної режисури" [15, 118]. Реальний стан справ в оперному мистецтві свідчить, що саме постаті режисерів та диригентів здатні бути тими рушіями, які, беручи на себе повну відповідальність за обрані театрами вектори, можуть забезпечити стрімкий розвиток оперного мистецтва. Із цього випливає, що режисер разом із диригентом опираючись на партитуру, можуть виступати у якості повноважних співавторів. диригент режисер співпраця опера Карабиць в одному зі своїх інтервю зазначав: "Головний той, хто добре робить музику, - гадаю, усе-таки диригент. тільки диригент може зробити оперну постановку затребуваною глядачем. якщо диригент вдало не прочитає партитуру, робота в результаті зазнає фіаско" [цит. за 10].Резюмуючи зазначене, можна стверджувати, що недоречно окреслювати перевагу диригента у співпраці з режисером і навпаки.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
