Характеристика хрому: загальні відомості, історія відкриття, поширення у природі. Сполуки хрому, їх біологічна роль, токсичність і використання. Класифікація і властивості солей хрому, методика синтезу амонія дихромату; застосування вихідних речовин.
Зміст Вступ 1. Характеристика хрому 1.1 Історична довідка 1.2 Поширення у природі 1.3 Загальні відомості 1.4 Сполуки хрому 1.5 Використання 1.6 Біологічна роль і токсичність 2. Солі 2.1 Класифікація 2.2 Властивості солей 3. Характеристика вихідних речовин 4.1 Хромовий ангідрид 4.2 Амоніак 5. Його графічна формула має вигляд: Реактив добре розчинний у воді (26,1% при 20?С) і в етиловому спирті. При нагріванні до 168?С, амоній дихромат розкладається (реакція супроводжується появою полумя) з виділенням Cr2O3 у вигляді пухкого порошку: (NH4)2Cr2O7 = Cr2O3 N2^ 4H2O^ [16]. Хром (III) оксид, Cr2O3 (хромова зелень) ? дуже твердий тугоплавкий порошок зеленого кольору, з гексагональною будовою кристалів. У Росії хіміки проявляли особливу увагу до аналізу мінералів, знайдених в Сибірі і майже не відомих в Західній Європі. На основі своїх досліджень Вокелен вперше констатував, що смарагдове забарвлення деякого дорогоцінного каміння пояснюється присутністю в них сполук Хрому. Наприклад, природний смарагд є забарвленим в зелений колір берилом, в якому Алюміній частково заміщений Хромом [3]. Ця назва зустрічається у Захарова (1810), Двігубського (1824-1828) і навіть в підручнику Гесса (1845) [2]. 1.2 Поширення в природі Хром - елемент побічної підгрупи 6-ої групи 4-го періоду періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва (позначається символом Cr (лат. Він зустрічається в природі в основному у вигляді хромового залізняка Fe(CrO2)2 (хроміт Феруму).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
