Синтез і хімічні перетворення конденсованих систем на основі похідних 2-тіохіназолін-4-ону - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наукДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.03 - органічна хімія. Показано, що в залежності від природи реагенту можуть утворюватись тіазоло-та тіазинохіназолінони як ангулярної, так і лінійної будови. Розроблено зручний метод одержання функціонально заміщених ангулярних тіазолохіназолінонів на основі реакції нуклеофільного заміщення галогенів у продуктах бромо-і йодоциклізації 2-(2-пропінілтіо)-4(1Н)-хіназолінону.Важливе місце серед них займають конденсовані гетероциклічні системи і, зокрема, похідні тіазоло-та тіазинохіназолінону. Актуальність вивчення таких процесів обумовлена можливістю розробки на їх основі нових методів синтезу функціонально заміщених тіазоло-та тіазинохіназолінонів, причому, в залежності від природи агента, який сприяє циклізації, в цих реакціях можна отримувати трициклічні системи як лінійної, так і ангулярної будови. Робота виконана у відповідності з планами науково-дослідних робіт кафедри органічної хімії Ужгородського національного університету: держбюджетні теми № 241 (1994-1996) «Синтез нових гетероциклічних сполук та перспективи їх використання», № 264 (1997-1999) «Синтез гетероциклічних сполук, що містять N, O, S, Se, Te і дослідження їх біологічної активності». Мета і завдання дослідження полягали в розробці препаративних методів одержання трициклічних конденсованих систем з використанням реакції нуклеофільнеої гетероциклізації ненасичених похідних 2-тіохіназолін-4-ону, дослідженні факторів перебігу реакцій циклоутворення, вивченні закономірностей амбідентної реакційної здатності даних систем, а також можливого їх практичного застосування. Показано, що в залежності від природи реагенту гетероциклізація відбувається за участю одного з двох можливих нуклеофільних реакційних центрів - атомів азоту N1 або N3 піримідинового ядра, що в кінцевому результаті приводить до утворення трициклічних систем ангулярної чи лінійної будови.В ході експериментальних досліджень було встановлено, що 2-пропаргілтіохіназолін-4-он в реакції з бромом та йодом утворює галогеноводневі солі 1-галогенометилідендигідро-тіазолохіназолін-5-онів ангулярної будови. Сполуки виділено у вигляді дрібнокристалічних речовин, які погано розчинні в оцтовій кислоті, етиловому спирті, хлороформі і добре розчинні в диметилсульфоксиді, диметилформаміді. Відмінність полягає тільки в зміщенні сигналу протонів метильної групи на 0.13 м. д. і сигналу протона тіазольного кільця на 0.16 м. д. сполуки в сильне поле порівняно зі сполукою. Концентрована сірчана кислота утворює сіль з участю найбільш основного атома азоту N1, що блокує цей нуклеофільний реакційний центр на стадії циклізації, і, в кінцевому рахунку, приводить до утворення лінійного дигідротіазолохіназолінону (А), який в подальшому ізомеризується в сполуку. Циклізацію хіназолінону, на відміну від сполуки, було здійснено тільки під дією галогенів, в результаті чого одержано солі 1-галогеноетиліден-тіазолохіназолін-5-ону, які під дією ацетату натрію перетворюються в основи.Встановлено, що гетероциклізація 2-(2-пропінілтіо)-4(1Н)-хіназолінону під дією брому або йоду приводить до утворення ангулярних 1-галогенометиліден-5Н-тіазоло[3,2-а]хіназолін-5-онів з виходами 65-70%. 2-(2-Пропенілтіо)-4(1Н)-хіназолінон в реакції гетероциклізації з бромом, йодом або хлоридом ртуті утворює ангулярні 1-галогенометил-або 1-хлоромеркурійметил-1,2-дигідро-5Н-тіазоло[3,2-а]хіназолін-5-они з виходами 60-80%. При взаємодії 2-(3-феніл-2-пропенілтіо)-4(1Н)-хіназолінону з бромом або йодом утворюються ангулярні 2-галогено-1-феніл-1,2,3-тригідро-[1,3]тіазино[3,2-а]хіназолін-6-они, які при нагріванні в розчині етанол:диметилсульфоксид зазнають перегрупування, що супроводжується звуженням тіазинового гетероциклу, в результаті чого утворюються 2-галогенометил-1-феніл-1,2-дигідро-5Н-тіазоло[3,2-а]хіназолін-5-они. Гетероциклізація 2-(2-пропінілтіо)-4(1Н)-хіназолінону під дією етилату(метилату) натрію протікає через утворення проміжного 1-метилідентіазолохіназолінону, в якому екзоциклічний подвійний звязок мігрує в тіазольне ядро, утворюючи ангулярний 1-метил-5Н-тіазоло[3,2-а]-хіназолін-5-он з виходом 80%.

2. Основний зміст дисертації