Синтез і дослідження нових поліуретанів, створення композицій на їх основі як носіїв лікарських речовин - Автореферат

ІНСТИТУТ ХІМІЇ ВИСОКОМОЛЕКУЛЯРНИХ СПОЛУК АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наукРобота виконана у відділі полімерів медичного призначення Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України Галатенко Наталія Андріївна, Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України, завідувач відділу полімерів медичного призначення Офіційні опоненти: доктор хімічних наук Тодосійчук Тамара Тимофіївна, Інститут хімії високомолекулярних сполук НАН України, завідувач відділу фізикохімії полімерів доктор хімічних наук, професор Шаповал Галина Сергіївна, Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, завідувач відділу електрохімії органічних сполук 01 Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України : 02160, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України (м.Сучасні дослідження в області створення полімерів медичного призначення, в основному, спрямовані на розроблення нових полімерних лікарських матеріалів шляхом хімічного або фізичного модифікування вже добре вивчених носіїв лікарських речовин, оскільки основна тенденція розвитку полімерної науки на даний час полягає не лише в синтезі нових полімерів, а й у модифікуванні вже відомих. У звязку з цим сьогодні різко посилюється потреба у розробленні найрізноманітніших методів профілактики та лікування цих “соціальних” хвороб, включно з розробленням нових полімерних лікарських засобів з антинаркотичною дією. Дисертаційна робота виконана у відділі полімерів медичного призначення ІХВС НАН України у відповідності до планів науково-дослідних робіт ІХВС НАН України “Створення нових гідрофільних полімерних матриць на основі поліуретанів, полі-N-вінілпіролідону і гідрогелів як ендогенних носіїв лікарських препаратів” (2001 - 2003 рр.), № держ. реєстрації 0101U000170; “Створення нового покоління гідрофільних поліуретанів та полімерних композицій на їх основі, що володіють лікарською дією” (2004 - 2006 рр.), № держ. реєстрації 0104U000068. Метою роботи були розроблення нових гідрофільних ПУ композицій на основі макродіізоціанату (МДІ), модифікованих полівінілпіролідоном (ПВП), синтез нового гідрофільного блок-кополіуретану, який містить кополімер N-вінілпіролідону з вініловим спиртом, отриманого омиленням кополімеру N-вінілпіролідону з вінілацетатом, як полімерного носія лікарських речовин: створення нових полімерних композицій з пролонгованою антинаркотичною та протизапальною дією як імплантаційні матеріали. Обєкт дослідження - фізичне модифікування ПУ (створення нових полімерних матеріалів, модифікованих полівінілпіролідоном, з антинаркотичною дією) і структурно-хімічне модифікування ПУ (синтез нових блок-кополіуретанів, які містять кополімер N-вінілпіролідону з вініловим спиртом, іммобілізація на них протизапального препарату).У третьому розділі описано створення нових полімерних матеріалів з пролонгованою лікарською дією на основі гідрофільних поліуретанових носіїв, отриманих шляхом модифікації біосумісного поліуретану ПВП та синтезованого нового гідрофільного блок-кополіуретану, який містить кополімер N-вінілпіролідону з вініловим спиртом, вивчення хімічної структури та властивостей отриманих матеріалів фізико-хімічними та фізико-механічними методами. При вивільненні антаксону в модельне середовище, із зразків з вмістом ПВП, як більш гідрофільних, за рахунок більшого набухання антаксон дифундує і з поверхні, і з середини зразка, тоді як у зразках без ПВП, ЛР вивільняється, в основному, з поверхні зразка, а приблизно 50 % від включеного антаксону залишається “замкнутим” у товщі зразка. Тому, здається доцільним введення в структуру ПУ гідрофільних ланцюгів кополімеру N-вінілпіролідону з вініловим спиртом (наявність у складі кополімеру двох типів гідрофільних груп (-ОН і >N-C=O) спричинює підвищення їх гідрофільності) та отримання на основі нового гідрофільного носія полімерного матеріалу з пролонгованою лікарською дією. Для вибору оптимальних умов проведення реакції (вихід кополімеру, склад) кополімеризацію проводили в запаяних ампулах без кисню за різного похідного співвідношення мономерів ВП : ВА (40 : 60, 50 : 50, 60 : 40) та часу проведення реакції (1, 3, 5, 7 годин) за температури 65 °C у присутності азо-біс-ізобутиронітрилу (АІБН) як ініціатора реакції кополімеризації, вміст якого складав 0,05 % маси мономерів. Отже, модельна реакція між амізоном та ФІЦ має вигляд: Проведені дослідження показали можливість хімічної іммобілізації амізону на поліуретановому носії, але низький вихід продукту реакції, наявність вільного амізону, побічні реакції NCO-груп, а також наявність у реальних системах більш реакційноздатних ОН-груп робить проблематичним його хімічну іммобілізацію.Показано, що введення полівінілпіролідону у полімерну композицію приводить до підвищення гідрофільності і сорбційної здатності поліуретанової матриці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ