Синтаксономічна й видова різноманітність рослинного покриву національного природного парку "Сколівські Бескиди" та його созологічна оцінка - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ БОТАНІКИ ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукНауковий керівник: кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Кагало Олександр Олександрович, Інститут екології Карпат НАН України, завідувач відділу охорони природних екосистем Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, Тасєнкевич Лідія Олексіївна Державний природознавчий музей НАН України, відділ таксономії сучасної і викопної біоти, провідний науковий співробітник кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, Коротченко Ірина Андріївна Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України, відділ екології екосистем, старший науковий співробітник Захист дисертації відбудеться "19" квітня 2010 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.211.01 в Інституті ботаніки ім.Дослідження рослинного світу природоохоронних територій, розробка наукових питань щодо збереження біотичної різноманітності й відновлення рослинних ресурсів, розширення досліджень, спрямованих на розвиток природоохоронної справи, належать до найважливіших питань сучасної ботаніки (Стойко, 1982, 1991; Андрієнко та ін., 2003; Шеляг-Сосонко, Гродзинский, Романенко, 2004; Ситник, 2008). У збереженні біотичної різноманітності Сколівських Бескидів (Українські Карпати) провідна роль належить національному природному парку “Сколівські Бескиди”. Науково обгрунтована організація охорони рослинного покриву НПП сприятиме підтриманню фітоценогенетичного потенціалу регіону, формуванню біотично стійких угруповань, близьких за складом і структурою до первинних, стабілізації екологічної ситуації. Встановлено синтаксономічний склад рослинності НПП “Сколівські Бескиди” за принципами еколого-флористичної класифікації із застосуванням базових засад синтаксономічної системи В.Матушкевича (W.Matuszkiewicz, 2001); зясовані екологічні та фітоценотичні особливості синтаксонів рослинності; визначено закономірності просторового розподілу домінантних класів рослинності; виявлено раритетні рослинні угруповання; вперше наведено нове для України рослинне угруповання Calluno (vulgaris) - Bruckenthalio (spiculifoliae) - Nardetum (strictae); складено конспект флори судинних рослин парку, проаналізовано її структуру, визначено раритетну компоненту; дана оцінка природоохоронної репрезентативності й созологічної цінності НПП “Сколівські Бескиди”. Основні положення та результати досліджень пройшли апробацію на конференції молодих учених і спеціалістів “Актуальные вопросы ботаники и экологии” (Харків, 1996); міжнародній науково-практичній конференції “Карпатський регіон і проблеми сталого розвитку” (Рахів, 1998); І, ІІ та IV наукових конференціях “Наукові основи збереження біотичної різноманітності” (Львів, 1998, 2000, 2002); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва” (Львів, 1999); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми екологічної стабільності Східних Карпат” (Синевир, 1999); міжнародному українсько-польському симпозіумі “Заповідна справа в Галичині, на Поділлі та Волині” (Львів, 8-10 вересня 2004 р.); міжнародній науковій конференції “Значення та перспективи стаціонарних досліджень для збереження біорізноманіття” (Львів-Пожижевська, 23-27 вересня 2008 р.); розглядалися на засіданнях відділу охорони природних екосистем і Вченої ради Інституту екології Карпат НАН України, доповідалися й обговорювалися на засіданні Львівського відділення Українського ботанічного товариства.За геоботанічним районуванням України (“Геоботанічне районування УРСР”, 1977) територія НПП “Сколівські Бескиди” знаходиться в межах Карпатського (Рахівсько-Турківсько-Берегометського) округу букових лісів. Починаючи від ХІХ ст. до першої половини ХХ ст., ботанічні дослідження у Сколівських Бескидах (у т.ч. в межах сучасної території НПП) мали переважно флористичний та фітогеографічний характер (Herbich, 1860, 1861, 1864, 1865; Rehman, 1873; Woloszczak, 1892, 1893). Від другої половини ХХ ст. провідної ролі набувають лісотипологічні та геоботанічні дослідження (Федець, 1957, 1959, 1962, 1963, 1964, 1971, 1972; Молотков, 1966, 1967, 1972; Молотков, Федець, 1980; Голубец, Малиновский, 1967, 1968, 1969; Голубец, Малиновский, Стойко, 1965; Голубець, 1966, 1967, 1971, 1977; Мілкіна, 1998; Стойко, 1977, 1991; Воронцов, Мілкіна, 1996; Мілкіна, Воронцов, 1998, 1999). У 1990-х роках на території Сколівських Бескидів починається вивчення рослинності на засадах еколого-флористичної системи (Воронцов, Мілкіна, 1999, 2002; Воронцов, 1999, 2000, 2004; 2008; Воронцов, Коханець, Мілкіна, 2004, 2005; Воронцов, Підгребельна, 2002, 2003; Воронцов, Пука, Козловський, 2004; Воронцов, Якушенко, 2003; Соломаха та ін., 2003; Соломаха та ін., 2004). Рослинність НПП “Сколівські Бескиди” представлена 68 асоціаціями та 20 безранговими угрупованнями, що належать до 19 класів, 26 порядків та 40 союзів (табл.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ