Синтаксична транспозиція відмінкових форм (на матеріалі іменникових форм родового відмінку) - Автореферат

Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української мови Волинського державного університету ім. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Вихованець І.Р., завідувач відділу історії і граматики української мови Інституту української мови НАН України. кандидат філологічних наук, доцент Рогачова Г.Г., Національний університет "Києво-Могилянська академія", доцент кафедри української мови. Захист відбудеться 23 травня 2000 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.173.01 при Інституті української мови НАН України (01001, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту української мови НАН України (01001, м.Київ, вул.До таких категорій належить категорія відмінка, що характеризує українську мову як мову синтетичного типу, з одного боку, і тісно повязана з морфологічною, формально-синтаксичною, семантико-синтаксичною і комунікативною структурами мови, зокрема з семантико-граматичним функціонуванням дієслова - центрального компонента речення, з другого боку. З функціонального погляду не досліджено цих явищ в українському мовознавстві, особливо транспозиційних співвідношень іменникових грамем відмінка з прикметниковим, прислівниковим та дієслівним класами слів і транспозицій цих грамем усередині відмінкової системи, які рельєфно відбивають системну організацію морфологічного і синтаксичного рівнів мови. Найбільшою мірою потреба всебічного висвітлення транспозицій стосується родового відмінка як відмінка абсолютної транспозиційної природи. Ці питання розглянуто на матеріалі іменникових форм родового відмінка як відмінка абсолютної транспозиційної спрямованості, з урахуванням співвідношень цього відмінка з іншими відмінками. Наукова новизна дослідження полягає у кваліфікації різновидів транспозиції відмінкових форм іменника; обґрунтуванні граматичного статусу родового відмінка як відмінка абсолютної транспозиційної спрямованості; висвітленні структури транспозицій форм родового відмінка у поняттях "ядро/ периферія", "спеціалізована/ неспеціалізована форма"; окресленні частиномовної і внутрішньовідмінкової сфер, у яких функціонує грамема родового відмінка; зясуванні транспозиційних співвідношень родового та інших відмінків.У першому розділі "Теоретичні проблеми транспозиції" проаналізовано різні підходи до кваліфікації транспозиції; розглянуто відмінки і характер їхньої транспозиції, внутрішню і зовнішню транспозицію відмінкових форм; обґрунтовано граматичний статус родового відмінка як типового відмінка транспозиції; на тлі явищ транспозиції зясовано первинні і вторинні семантико-синтаксичні та формально-синтаксичні функції родового відмінка, його функціонування у структурі речення і словосполучення, валентну й невалентну сполучуваність родового відмінка з опорним компонентом. Другий розділ "Синтаксична адєктивація родового відмінка" присвячено родовому відмінкові як синтаксичному адєктиву; функціонуванню цієї відмінкової форми при віддієслівних і відприкметникових іменниках, при власне-іменниках; питанням семантичної диференціації родового приіменникового, його валентній і невалентній сполучуваності. З-поміж усіх залежних від іменника відмінкових форм родовий відмінок виступає спеціалізованим на вираженні адєктивної функції відмінком. У третьому розділі "Внутрішньовідмінкова синтаксична транспозиція родового відмінка" висвітлено особливості власне-іменникової транспозиції родового відмінка, його транспозиційні звязки із знахідним і називним відмінками, різновиди родового обєктного, субєктне функціонування родового відмінка, валентну сполучуваність родового придієслівного і приприкметникового. У четвертому розділі "Синтаксична адвербіалізація родового відмінка" зясовано особливості адвербіального функціонування родового відмінка, його вживання в темпоральній семантико-синтаксичній позиції і в детермінантній та прислівній формально-синтаксичній позиції; вказано на лексико-семантичне наповнення родового адвербіального і його невалентну сполучуваність.Завдяки механізмам транспозиції розширюються виражальні спроможності граматичної структури мови: валентна і невалентна сполучуваність, стилістичні ресурси мови, стильова диференціація тексту. Синтаксична транспозиція відмінкових форм у сучасній українській літературній мові буває таких виявів: · частиномовна і внутрішньовідмінкова (грамемна); Родовий відмінок у граматичній системі сучасної української мови функціонує як відмінок абсолютних транспозиційних можливостей. Структура синтаксичних транспозицій форм родового відмінка утворює: 1) частиномовне транспозиційне ядро (адєктивація) і периферійні ланки частиномовної транспозиції (адвербіалізація і вербалізація) в їхніх градаційних виявах; 2) внутрішньовідмінкове ядро (обєктна транспозиція) і зближення з внутрішньовідмінковим ядром (субєктна транспозиція).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ