Синтаксична прислівникова транспозиція відмінкових і прийменниково-відмінкових форм - Автореферат

Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукПрислівниковий склад української мови переважно поповнюваний унаслідок процесу синтаксичної відіменникової адвербіалізації, яку можуть виражати синтетичні (відмінкові) та аналітичні (прийменниково-відмінкові) засоби. На сьогодні немає ґрунтовного дослідження синтаксичної прислівникової транспозиції, достатньо не окреслено граматичну своєрідність та лексичну експлікацію відмінкових та прийменниково-відмінкових форм у площині адвербіалізації, які відбивають системну організацію морфологічного і синтаксичного рівнів мови. Актуальність теми дисертаційної праці зумовлена потребою зясувати співвідношення синтетизму й аналітизму в підсистемі синтаксичної прислівникової транспозиції, узагальнити, структурувати на функціонально-семантичних засадах синтаксичну адвербіалізацію відмінкових та прийменниково-відмінкових форм у сучасній українській мові. Напрямок і проблематика дисертаційної праці повязана з темою "Структура граматичних категорій української мови", над якою працюють співробітники відділу граматики Інституту української мови НАН України (НДР № 0105U003941). Мета дослідження - комплексно вивчити синтаксичну адвербіальну транспозицію відмінкових та прийменниково-відмінкових форм іменника в сучасній українській мові, теоретично обґрунтувати її граматичний статус та різновиди.У першому розділі "Теоретичні проблеми частиномовної транспозиції" проаналізовано різні підходи лінгвістів-теоретиків до витлумачення транспозиції та виокремлення її різновидів; розглянуто відмінки та характер їхньої транспозиції, внутрішню (внутрішньовідмінкову) та зовнішню (частиномовну) транспозицію відмінкових форм; зясовано поняття синтетичних та аналітичних прислівників, синтаксичних звязків та семантико-синтаксичних відношень. Для іменниково-прислівникового ступеня адвербіальної транспозиції характерні такі градації: поєднання прийменниково-відмінкових форм з дієсловами руху дещо сильнішим виявом вихідних іменникових ознак (найбільшою мірою валентності й динамічних просторових відношень) і поєднання прийменниково-відмінкових форм із дієсловами статичної локалізації бути, перебувати, розташовуватися, стояти, сидіти і под. із слабкішим виявом іменникових ознак (послабленої валентності і статичних просторових відношень), пор.: Діти вбігли на подвіря і Діти були на подвірї. Зі значенням кінцевого пункту руху вживаються форми родового та знахідного відмінків: прийменники до, в бік, всередину, у напрямі, у напрямку, у напрямі до, у напрямку до (з формою родового відмінка); в, на, за, поза, перед, поперед, над, понад, під, попід, між (межи), поміж (помежи), проміж (з формою знахідного відмінка), напр.: …ми …повернулися до зали… (В. Темпоральні відношення реалізують форми родового, знахідного, орудного та місцевого відмінків: прийменники серед, посеред, впродовж (упродовж), наприкінці, протягом, під час (з формою родового відмінка); в, за, на, над, під, по, через, пізніше за, раніше за (з формою знахідного відмінка); одночасно з, перед, вслід (услід) за, слідом за, між, поміж, водночас з (з формою орудного відмінка); на, при, о (об), по (з формою місцевого відмінка) та ін. у межах таких значень, як передування дії, процесу, стану часовому орієнтирові, одночасний перебіг дії, процесу, стану з часовим орієнтиром, часова межа початку та завершення дії, процесу, стану, часовий момент релізації дії, процесу, стану, тривалість дії, процесу, стану та ін., напр.: Посеред ночі вона поворухнулася… (І. Поповнила прийменникову систему української мови низка нових прийменникових новотворів та їхніх функціональних еквівалентів з темпоральною семантикою, зокрема в епоху, задовго до, незадовго до, за період, за час, за часів, з моменту, з початку, з часу (часів), на зламі, на момент, на період, на час, під кінець, пізніше від, по завершенні, по закінченні (закінченню), раніше від, у (в) годину, у (в) добу, у (в) кінці, у (в) момент (моменти), у (в) період, у (в) період після, у (в) пору, у (в) час (часи), у (в) період між, рівночасно з, що також разом з іменниками формують аналітичні прислівники синтаксичного ступеня адвербіалізації, напр.: В океанах життя зародилося задовго до появи кисню на Землі (Наука і суспільство); Віце-спікер хоче розпустити депутатів на час виборів (Українська правда); …саме в годину політичного, державного та іншого занепаду мистецтво буває здатне набирати силу й повнитися шедеврами (Слово і Час); У момент первинного підвищення комунальних тарифів у Києві спостерігалися платежі на рівні 60%...