Синтаксична організація російськомовних суспільно-політичних теленовин (розчленований дискурс) - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук СИНТАКСИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ РОСІЙСЬКОМОВНИХ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТЕЛЕНОВИН (РОЗЧЛЕНОВАНИЙ ДИСКУРС)Робота виконана на кафедрі лінгвістичної підготовки іноземців Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор СТОЛЯРОВА Любов Прохорівна, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри лінгвістичної підготовки іноземців. кандидат філологічних наук, доцент КЛОЧКО Олена Олександрівна, Академія митної служби України, начальник кафедри удосконалення мовної підготовки. Захист відбудеться 20 червня 2002 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49025, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49025, м.В основі реферованого дослідження - матеріали телепередач лише одного жанру - новин, що мають наймасовішу глядацьку аудиторію порівняно з іншими жанрами телепередач. Наука допускає різні підходи до дослідження будь-якого предмета, якщо воно мотивоване властивостями того, що підлягає вивченню. У лінгвістиці нині формується навіть новий напрям - критичний аналіз дискурсу і критична лінгвістика, в межах якого суспільно-політичні теленовини розглядаються як особливий вид дискурсу, як сфера діяльності, що має свій особливий, складний код, обумовлений специфікою телевізійного мовлення взагалі. Дискурс новин - це складне комунікативне явище, що містить і суспільно-політичний контекст, і специфіку його виконання, і корпус особливого типу текстів (дикторські новини й прямі телерепортажі), що належать до специфічної соціокультурної діяльності, й особливий тип використання мови; це унікальне утворення з огляду на свою, образно кажучи, миттєвість, має, безумовно, свій мовленнєвий ефект і специфіку композиції. Синтаксична специфіка дискурсу теленовин - це не структурна специфіка речень, що організують відповідний текст, це навіть не структурна організація тексту як такого, а структурна специфіка окремого інформаційного блоку новин, до якого входять різножанрові тексти, обєднані однією темою, але представлені різними субєктами повідомлень: анонс теленовин - повідомлення диктора - повідомлення кореспондента.Дисертація складається із вступу, двох розділів основної частини, висновків, списку використаної літератури (152 найменування).Розділ складається з чотирьох параграфів, у першому з яких (“До історії розвитку терміна “дискурс”) розглядаються теорія питання, класифікації дискурсів, визначається місце дискурсу новин у загальній системі різних дискурсів, становлення і використання дискурсного аналізу; у другому параграфі (“Від специфіки телебачення в системі засобів масової інформації до специфіки телевізійного мовлення”) обґрунтовується погляд на пріоритетність телебачення в житті суспільства, визначається його функціональна різниця (оперативність, наочність, аналітичність) від інших засобів масової інформації, а у звязку з цим ефективність і специфіка телемовлення як “особливого мовлення”; у третьому параграфі (“Телевізійні новини як особливий вид дискурсу”) розкривається зміст поняття “новини”, дається визначення дискурсу новин, пропонується тематична структура новин, яка дозволяє виділяти і запамятовувати необхідну інформацію, обґрунтовується комунікативний статус тексту у дискурсі новин; у четвертому параграфі (“Дикторські новини і прямі телерепортажі - головні компоненти суспільно-політичних телевізійних новин”) розкрито шаруватість теленовин і визначено основні жанри новин, які складають загальний блок новин. І якщо в 60 - 70-і роки дискурс розуміли як звязну послідовність речень або мовленнєвих актів, то сьогодні розуміння дискурсу вийшло за межі тексту і реалізується так: дискурс - це складне комунікативне явище, що містить, крім звязного тексту, ще й екстралінгвістичні фактори (знання про світ, установку, мету, адресанта, умови виробництва, спілкування тощо), необхідні для розуміння тексту; це текст, взятий у подійному аспекті, або текст, занурений у життя” (Н. Д. Можливо, під впливом моди на терміни, поняття дискурсу в лінгвістиці стало застосовуватися до будь-якого тексту, і писемного теж (відбувається ніби діалог між автором і читачем), при цьому дискурс визначається як сукупність всіх існуючих і утворюваних текстів, що обслуговують певну сферу людської діяльності, наприклад, медичний дискурс, технічний дискурс, художній дискурс, поетичний дискурс, науково-популярний дискурс, автобіографічний дискурс і т. ін.

Зміст дисертації відображено в 4 статтях і 2 тезах наукових доповідей.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ