Синонімія як відображення англомовної картини світу - Магистерская работа

Спроби побудови картини світу здійснювалися в руслі міфологічних і філософських досліджень, але предметом вивчення термін «картина світу» став тільки лише в лінгвістиці XX-го століття. Сепір та ін.) внесли величезний внесок у розробку і вивчення поняття картини світу, як в фізичних науках, так і в культурологічних та лінгвосеміологічних роботах. Термін «мовна картина світу» був введений вперше Людвігом Вітгенштейном в роботі «Логіко-філософський трактат», в якому картина світу була визначена як дух народу, його світогляд, відбитий в мові [17, 74] З одного боку, на підставі системного семантичного аналізу лексики певної мови проводиться реконструкція цільної системи уявлень, відображеної в даній мові, безвідносно до того, чи є вона специфічною для даної мови або універсальною, що відбиває «наївний» погляд на світ на противагу «науковому». З іншого боку, досліджуються окремі характерні для даної мови (лінгвоспеціфічні) концепти, які мають дві властивості: вони є «ключовими» для даної культури (в тому сенсі, що дають «ключ» до її розуміння) і одночасно відповідні слова погано переводяться на інші мови: перекладний еквівалент або взагалі відсутній (як, наприклад, для російських слів туга, надрив, авось, молодецтво, воля, неприкаяний, задушевність, совісно, прикро, незручно), або такий еквівалент в принципі є, але він не містить саме тих компонентів значення, які є для даного слова специфічними (такі, наприклад, російські слова як душа, доля, щастя, справедливість, вульгарність, розлука, образа, жалість, ранок, збиратися, добиратися, як би).Розповідаючи про що-небудь, ми за допомогою слів описуємо світ, точніше, намагаємося передати, що ми думаємо про цей світ. Відповіді можуть бути такими: сніг - те, що взимку падає з неба; сніг - біле, холодне і розсипчасте; сніг - те, що заважає бачити і ходити, але якщо у вас є лижі, то на них можна пересуватися по ньому дуже швидко; сніг - те, з чого можна скачати сніжки, зліпити снігову бабу чи побудувати фортецю; сніг - те, що тане на сонці і перетворюється на воду; сніг - загони Снігової Королеви, які вона посилає, коли сердиться на людей. Коли фізик говорить про властивості рідин і газів, його мова відрізняється від нашої звичайної мови набагато більше, ніж російська - від англійської: те, що фізик називає молекулою або теплоємністю, навряд чи має відповідності в нашій звичайній мовою і звичайній картині світу. У різних мов ці шматочки складаються в різні картини Ці картини будуть відрізнятися, наприклад, своїми барвами: там, де російська мова змушує своїх носіїв бачити два кольори: синій і блакитний, англієць бачить один: синій. Якби називання предмета чи явища оточуючого нас світу було простим, «дзеркально-мертвим», механічним, фотографічним актом, в результаті якого складалася б не картина, а фотографія світу, однакова у різних народів, яка не залежить від їх певного буттям свідомості, в цьому фантастичному (не людському, а машинно-роботному) випадку вивчення іноземних мов (і переклад з мови на мову) перетворилося б на простий, механічно-мнемонічний процес переходу з одного коду на інший.Культура народу вербалізується в мові, саме мова акумулює ключові концепти культури, транслюючи їх у знаковому втіленні - словах. Яковлева під мовною картиною світу розуміє «зафіксовану в мові і специфічну для світу - це свого роду світобачення через призму мови» [78, 41]. Апресяна «кожна природна мова відображає певний спосіб сприйняття й організації (концептуалізації) світу, що й обумовлює виникнення певних мовних стереотипів, що відображають мовну ментальність, відбиту в мовній картині світу» [7, 398]. Починаючи з 60-х років, проблема картини світу розглядається в межах семіотики при вивченні первинних моделюючих систем (мови) і вторинних моделюючих систем (міфу, релігії, фольклору, поезії, прози та ін.) Прихильники цього підходу трактували культуру як «неспадкову память колективу», і її головне завдання бачили в структурній організації навколишнього світу людини, що знаходить своє вираження в понятті моделі світу [26, 7]. Вержбицька, яка вважає що «мовна картина світу це історично сформована в повсякденній свідомості даного мовного колективу і відображена у мові сукупність уявлень про світ, певний спосіб концептуалізації дійсності» [24, 35].Як правило, синонімами називаються «слова, різні за звучанням, але співпадаючі або дуже близькі в одному або декількох з своїх значень» [12, 103]. Порівняємо з визначенням синонімів у лінгвістичному енциклопедичному словнику: «Синоніми - це слова однієї і тієї ж частини мови, значення яких повністю або частково збігаються» [40, 24]. Звегінцев, заперечуючи існування синонімів, вважав основною ознакою синонімічності тотожність сполучуваності і не погоджувався з традиційною трактуванням синонімів як слів, близьких за значенням: «синонімії, як вона традиційно тлумачиться, в мові взагалі немає.

План

Вступ

Розділ 1. Мовна картина світу як відображення уявлень про світ у мові

1.1 Історія вивчення мовної картини світу

1.2 Мовна картина світу у сучасній лінгвістиці

Розділ 2. Місце синонімів у мовній картині світу

2.1 Поняття синонімії в системі мови

2.2 Типи синонімів. Класифікації синонімів

2.3 Синонімічний ряд

2.4 Джерела синонімії

Розділ 3. Синонімія як відображення англомовної картини світу

3.1 Дослідження компонентів значення синонімічних дієслів в англійській мові

3.2 Відображення англомовної картини світу у синонімах

Висновки до магістерської роботи

Список використаної літератури