Синонімія старогрецьких прикметників зі значенням "нещасний" у трагедіях Есхіла, Софокла та Еврипіда - Автореферат

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТРобота виконана на кафедрі класичної філології Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент ГЛУЩЕНКО Ліна Михайлівна, Львівський національний університет імені Івана Франка. Захист відбудеться 15 січня 2008 р. о 10 годині на засіданні среціалізованої вченої ради К 35.051.15 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79601, м.Протягом усього цього періоду від Греції до Риму, від західної середньовічної схоластики до гуманістів Ренесансу, через раціоналізм XVII-XVIII сторіч простежується одна неперервна філософська традиція, в якій взаємодоповнюються і суперечать одне одному різні трактування синонімії та “смислової спорідненості” слів. Учені приділяють увагу таким питанням теорії синонімії, як: поняття синоніма (Ю. Д. Зявляються праці: з загальної методології вивчення синонімів (Лексическая синонимия, 1967; Синонимия в языке и речи, 1970); з визначення функціонального статусу лексичних синонімів (С. А. Вони зібрали значний фактичний матеріал з творів різних давньогрецьких авторів, однак ці роботи базуються на методологічних засадах мовознавства ХІХ сторіччя, відзначаються схематизмом та однобічністю, охоплюють не всі випадки синонімії у текстах давньогрецької літератури, передусім у трагедіях Есхіла, Софокла та Еврипіда, у яких текстотвірними для трагедійного дискурсу є синоніми зі значенням “нещасний”, які утворюють основні поняття концептуального поля трагічне - нещастя і страждання, і потребують окремого комплексного аналізу в етимологічному, словотвірному, семантичному, функціональному, дистрибутивному та кількісному аспектах. Актуальність дисертаційної роботи зумовлено: потребою поглибленого вивчення синонімічних прикметників у текстах давньогрецької трагедії та прагненням розглянути їх з позицій досягнень сучасної лінгвістики; необхідністю окреслити лексичну синоніміку як структурну складову старогрецької мови, з використанням новітніх методів аналізу, побудувати вичерпний синонімічний ряд прикметників зі значенням “нещасний” з урахуванням етимологічного, словотвірного, семантико-функціонального, дистрибутивного та кількісного аспектів.Власне синоніми називали по-різному: ісорропи (Демокріт), синоніми (Арістотель, Сервій), синоніми або поліоніми (Донат, Сергій, Консенцій), мультидика (De Smaragdi). Термін “синоніми” трактували як: а) слова, що мають спільне звучання і спільне значення (Спевсип, Арістотель, Олімпіодор, Елій, Софоній, Квінтиліан); б) слова, що мають різне звучання, але тотожні (близькі, тотожні або близькі) значення (Арістотель, Сервій, Проб, Кледоній, Помпей, Досифей). усі ті, що зазнали, зазнають, зазнаватимуть і спричинили, спричинюють, спричинятимуть нещастя: а) ті, що зазнали… і спричинили… нещастя несвідомо, мимоволі; С II - “той (та, те), що спричинив (спричинила, спричинило) /спричинює /спричинятиме нещастя”, яка базується на архісемі активність і розпадається на три семеми нижчого рівня: С II.1 - “той, що мимоволі спричинить нещастя”; С III - “той /та, що спричинив (спричинила /спричинює /спричинить і зазнав (зазнала) /зазнає /зазнаватиме нещастя”, яка базується на архісемі активність пасивність і розпадається на дві семеми нижчого рівня: С III.1 - “той (та), що мимоволі спричинив (спричинила) /спричинює /спричинить нещастя/смерть і зазнав (зазнала) /зазнає /зазнаватиме нещастя”;Виконане дослідження старогрецьких адєктивних синонімів зі значенням “нещасний” у трагедіях Есхіла, Софокла та Еврипіда дало змогу дійти таких висновків: 1. Відображенням грецької системи моральних цінностей стає вербалізація індивідуальних концептів нещастя - вигнання, нещастя - чужина, нещастя - рабство, нещастя - жебрацтво, нещастя - самотність, нещастя - відсутність належного поховання, нещастя - плюндрування тіла загиблого, нещастя - нечестивий шлюб, нещастя - прокляття, нещастя - нехтування батьками, нещастя - несправедливе звинувачення, нещастя - обман, нещастя - кривда, а найчастіше - нещастя - зіпсута репутація. Про особливе місце війни у свідомості давніх греків свідчить регулярна актуалізація, передусім у Есхіла, індивідуальних концептів нещастя - війна, нещастя - військова поразка, нещастя - руйнування міста. Індивідуальні концепти нещастя - бездітність, нещастя - відсутність матері, нещастя - відсутність сімейного щастя, нещастя - проблема дітей, які найчастіше вербалізуються у Еврипіда, підкреслюють важливість сімї в системі цінностей стародавнього грека. Проте найбільше авторських концептів у Еврипіда, який вбачає трагізм в усьому, навіть у не зовсім трагічному або й зовсім “нетрагічному”: нещастя - нерозділене кохання, нещастя - моральний вибір, нещастя - врода.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ