Синонімія спільнокореневих похідних іменників у сучасній німецькій мові - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наукОфіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Зацний Юрій Антонович, кафедра теорії та практики перекладу Запорізького державного університету, завідувач кафедри доктор філологічних наук, професор Сахарчук Людмила Іллівна, кафедра германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри доктор філологічних наук, професор Таранець Валентин Григорович, кафедра української та іноземних мов Одеського філіалу Української Академії державного управління при Президентові України, завідувач кафедри Захист відбудеться “13” квітня 2001 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського державного лінгвістичного університету (03680 МСП, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського державного лінгвістичного університету Принципами спільності й розбіжності визначаються основні поняття словотвірної синонімії: 1) синонімія - поняття мовного явища, лінгвістичної універсалії; 2) синонімічність - лексико-семантична категорія, яка позначає властивість, стан лексичних одиниць; 3) синонімізація - процес смислового інтегрування мовних одиниць; 4) синонім - конкретна мовна одиниця; 5) синонімічні відношення - системні відношення між лексичними одиницями, які співпадають за лексичним значенням і розрізняються за формальними ознаками. Розроблені структурно-семантичні інтегральні та диференційні критерії синонімічності, які ґрунтуються на принципі спільності та принципі розбіжностей, виявляють синонімічність похідних, виділяють спільнокореневі похідні синоніми з числа інших спільнокореневих парадигматичних одиниць, зумовлюють процеси синонімізації, пояснюють типи і характер синонімічних відношень і дозволяють розглядати ці лексичні одиниці як сукупність лексичних, структурних та словотвірних характеристик і як результат функціональної взаємодії дериваційних та лексико-семантичних категорій.Вивчення словотвірної семантики є актуальним тому, що воно дозволяє виявити взаємозалежність семантики і словотвору, визначити новий напрям дослідження словотвірної парадигми - словотвірну синонімію. У працях вітчизняних і зарубіжних авторів словотвірна синонімія розглядалась у звязку з дослідженнями таких проблем, як: 1) синонімія афіксів (Н.О. У вітчизняній і німецькій германістиці є невелика кількість робіт, де висвітлюються проблеми, повязані зі словотвірною синонімією, а саме: 1) словотвірні синоніми з невідокремленими префіксами і напівпрефіксами (Р.І. Словотвірна синонімія - результат взаємодії лексики та словотвору, специфіка якої полягає в тому, що вона обєднує морфологічні, словотвірні та лексико-семантичні процеси, які приводять до виникнення словотвірних синонімів. Досягнення поставленої мети передбачає розвязання конкретних завдань: · визначити зміст понять "словотвірна синонімія", "словотвірний синонім" порівняно з поняттям "лексичний синонім" і розкрити природу цього явища з погляду концепції про взаємодію лексичного та словотвірного рівнів;Вивчення словотвірної синонімії спільнокореневих похідних у словотвірному і семантичному аспектах ґрунтується на основних поняттях парадигматики: спільності (тотожності, схожості) та розбіжності (відмінності), які реалізуються і в плані вираження, і в плані змісту. Для розвязання багатьох конкретних питань, повязаних зі словотвірною синонімією, таких, як поняття синоніма, синонімічності, процесу синонімізації й синонімічних відношень, було запропоновано комплекс критеріїв, які виявляються на рівні семантичних компонентів, що формують лексичне значення, і на рівні структурних, що виражаються морфологічними і словотвірними морфемами. Дериваційні розбіжності полягають у: 1) різних дериваційних функціях афіксів: транспозиційній (versaumen - Versaum nis або Versaum ung); мутаційній (machen - Machen schaft - зовсім інше значення ніж у твірної основи - "махінація, інтриги"); модифікаційний (Stadt chen - Stadt lein); 2) синонімічності афіксів, які за семантичною і функціональною спільністю мають розбіжності у їх активності в процесі створення синонімічних похідних: Krumm e - Krumm ung, Knecht schaft - Knecht tum; 3) варіантності афіксів, які утворюють синонімічні похідні за умов тотожних або нетотожних твірних основ, лексичне значення для яких є пріоритетним: Mannhaft igkeit - Mannlich keit, Eilig keit - Voreil igkeit. Принцип розбіжності реалізується в синонімах у такий спосіб: 1) різні словотвірні форманти; 2) нетотожні, неоднорідні твірні основи зі спільною кореневою морфемою; 3) різна словотвірна валентність афіксів; 4) різна продуктивність словотвірних синонімів, зумовлена різною вибірковістю афіксів; 5) семантичні й стилістичні відтінки при тотожності чи близькості лексичних значень синонімів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ