Встановлення типології синкретичних явищ у внутрішньочастиномовному і міжчастиномовному вимірах. Закономірності принципів класифікації частин мови, ієрархія цих принципів. Оптимальна класифікація та особливості польової структури ядерних частин мови.
Аннотация к работе
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української мови Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор, Загнітко Анатолій Панасович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри української мови. Офіційні опоненти:Олексенко Володимир Павлович, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту філології та журналістики, завідувач кафедри журналістики, Херсонський державний університет Міністерства освіти і науки України; Захист відбудеться “20” червня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м.Проблема виділення великих лексико-граматичних класів слів, що називаються частинами мови, була висунута ще в античній граматиці й донині зберігає актуальність, оскільки однозначної загальноприйнятої і вичерпної класифікації на сьогодні ще не створено. При кваліфікації частин мови в аспекті розвитку автоматизації обробки природної мови відкритим також залишається питання доцільності виділення окремих частин мови для аналізу й синтезу тексту. Очевидною причиною складності класифікації слів є синкретизм у широкому розумінні: наявність в одиниць спільної мовної ознаки (значення, форми, функції), що не дозволяє однозначно зарахувати їх до певного класу. Потребує визначення статус таких одиниць у межах певної частини мови і, відповідно, обсяг усього класу слів. Тому актуальність роботи визначається кількома ключовими чинниками: а) відсутністю загальноприйнятої й облігаторної класифікації частин мови і постійно високим ступенем дискусійності кожної із запропонованих на сьогодні типологій; б) дедалі серйознішим зацікавленням дослідників теоретичними і прикладними питаннями, повязаними із функціонуванням мовних одиниць, що мають синкретичну природу; в) актуалізацією в українському мовознавстві досліджень у галузі прикладної (математичної, компютерної) лінгвістики, зокрема, опрацюванням систем автоматизованого аналізу природного (усного чи письмового) мовлення.Причиною появи синкретичних явищ є два процеси: а) процес переходу явищ з класу А до класу В, що супроводжується послабленням, а потім втратою ознаки А й одночасно появою і посиленням ознак В, у результаті чого клас В поповнюється новими одиницями (типові приклади на ґрунті української мови - субстантивація, адєктивація тощо); б) процес взаємодії, взаємовпливу явищ класів А і В, у результаті чого зявляється особливий клас С (типові приклади на ґрунті української мови - поява таких форм, як інфінітив, дієприкметник, дієприслівник). Виділяються перехідні процеси на фонетико-фонологічному рівні (нейтралізація), на рівні морфеміки (встановлюються ядерні й синкретичні морфеми, перехідні утворення, наприклад,-ти в інфінітиві - як суфікс і „застигле закінчення”), у сфері лексики (пор. можливість градуйованого вираження міри якості для якісних прикметників: дуже молодий - порівняно молодий - не молодий, не старий - порівняно старий - дуже старий), на морфологічному рівні (тут зона синкретизму виникає внаслідок взаємодії частин мови: прикметники - іменники, іменники - прислівники тощо, і лексико-граматичних розрядів: власна - загальна назва іменниках, якісні - відносні прикметники тощо), на рівні синтаксису (синкретизм виникає у звязку із взаємодією простих і складних речень та їхніх різновидів, членів речення). морфологічна транспозиція (стійкими є форма і функція слова - змінюється граматичне значення: Я іду (теп.час) додому - Іду (мин.час) я одного разу лісом...), міжчастиномовна транспозиція (незмінною виступає форма слова - змінюються функція і граматичне значення: Хворий (прикм.) хлопчик заснув - Хворий (ім.) заснув), міжчастиномовна інтеграція (у формі, функції і наборі граматичних категорій поєднуються компоненти різних класів: прочитана книга, вчинивши злочин) у сфері морфології; На рівні словотвору ці процеси та явища трактуються у світлі морфолого-синтаксичного способу словотвору (конверсії) (незмінною залишається форма слова; змінюються функція і значення) і синтаксичної деривації (стійким виступає значення слова; змінюються функція і форма). Він випливає з самої природи частин мови: той самий референт узагальнюється у мові з різних боків, що втілюється в різних знаках (словах).З цього погляду, синкретизм як видове поняття включає омонімію - збіг двох різних лексичних або граматичних значень в одній формі, контамінацію - процес взаємодії між частинами мови, конденсацію у тому випадку, якщо її результатом є зміна словом свого лексико-граматичного класу.