Встановлення типології синкретичних явищ у внутрішньочастиномовному і міжчастиномовному вимірах. Закономірності принципів класифікації частин мови, ієрархія цих принципів. Оптимальна класифікація та особливості польової структури ядерних частин мови.
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі української мови Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор, Загнітко Анатолій Панасович, Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри української мови. Офіційні опоненти:Олексенко Володимир Павлович, доктор філологічних наук, професор, директор Інституту філології та журналістики, завідувач кафедри журналістики, Херсонський державний університет Міністерства освіти і науки України; Захист відбудеться “20” червня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м.Проблема виділення великих лексико-граматичних класів слів, що називаються частинами мови, була висунута ще в античній граматиці й донині зберігає актуальність, оскільки однозначної загальноприйнятої і вичерпної класифікації на сьогодні ще не створено. При кваліфікації частин мови в аспекті розвитку автоматизації обробки природної мови відкритим також залишається питання доцільності виділення окремих частин мови для аналізу й синтезу тексту. Очевидною причиною складності класифікації слів є синкретизм у широкому розумінні: наявність в одиниць спільної мовної ознаки (значення, форми, функції), що не дозволяє однозначно зарахувати їх до певного класу. Потребує визначення статус таких одиниць у межах певної частини мови і, відповідно, обсяг усього класу слів. Тому актуальність роботи визначається кількома ключовими чинниками: а) відсутністю загальноприйнятої й облігаторної класифікації частин мови і постійно високим ступенем дискусійності кожної із запропонованих на сьогодні типологій; б) дедалі серйознішим зацікавленням дослідників теоретичними і прикладними питаннями, повязаними із функціонуванням мовних одиниць, що мають синкретичну природу; в) актуалізацією в українському мовознавстві досліджень у галузі прикладної (математичної, компютерної) лінгвістики, зокрема, опрацюванням систем автоматизованого аналізу природного (усного чи письмового) мовлення.Причиною появи синкретичних явищ є два процеси: а) процес переходу явищ з класу А до класу В, що супроводжується послабленням, а потім втратою ознаки А й одночасно появою і посиленням ознак В, у результаті чого клас В поповнюється новими одиницями (типові приклади на ґрунті української мови - субстантивація, адєктивація тощо); б) процес взаємодії, взаємовпливу явищ класів А і В, у результаті чого зявляється особливий клас С (типові приклади на ґрунті української мови - поява таких форм, як інфінітив, дієприкметник, дієприслівник). Виділяються перехідні процеси на фонетико-фонологічному рівні (нейтралізація), на рівні морфеміки (встановлюються ядерні й синкретичні морфеми, перехідні утворення, наприклад,-ти в інфінітиві - як суфікс і „застигле закінчення”), у сфері лексики (пор. можливість градуйованого вираження міри якості для якісних прикметників: дуже молодий - порівняно молодий - не молодий, не старий - порівняно старий - дуже старий), на морфологічному рівні (тут зона синкретизму виникає внаслідок взаємодії частин мови: прикметники - іменники, іменники - прислівники тощо, і лексико-граматичних розрядів: власна - загальна назва іменниках, якісні - відносні прикметники тощо), на рівні синтаксису (синкретизм виникає у звязку із взаємодією простих і складних речень та їхніх різновидів, членів речення). морфологічна транспозиція (стійкими є форма і функція слова - змінюється граматичне значення: Я іду (теп.час) додому - Іду (мин.час) я одного разу лісом...), міжчастиномовна транспозиція (незмінною виступає форма слова - змінюються функція і граматичне значення: Хворий (прикм.) хлопчик заснув - Хворий (ім.) заснув), міжчастиномовна інтеграція (у формі, функції і наборі граматичних категорій поєднуються компоненти різних класів: прочитана книга, вчинивши злочин) у сфері морфології; На рівні словотвору ці процеси та явища трактуються у світлі морфолого-синтаксичного способу словотвору (конверсії) (незмінною залишається форма слова; змінюються функція і значення) і синтаксичної деривації (стійким виступає значення слова; змінюються функція і форма). Він випливає з самої природи частин мови: той самий референт узагальнюється у мові з різних боків, що втілюється в різних знаках (словах).З цього погляду, синкретизм як видове поняття включає омонімію - збіг двох різних лексичних або граматичних значень в одній формі, контамінацію - процес взаємодії між частинами мови, конденсацію у тому випадку, якщо її результатом є зміна словом свого лексико-граматичного класу.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
