Аналіз інформаційної парадигми як феномена постнекласичної науки в контексті синергетики. Механізми реалізації інформаційного підходу на різних рівнях самоорганізації матерії. Евристичні можливості нелінійного підходу в інформаційному суспільстві.
При низкой оригинальности работы "Синергетична інтерпретація сучасної інформаційної парадигми (методологічний аспект)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Інститут філософії імені Г.С.В данной работе обоснована ограниченность классического информационного видения мира и проведена синергетическая интерпретация современной информационной парадигмы, которая актуализировалась в связи с новейшими научными достижениями, глобальной компьютеризацией и сетезацией структуры общественных связей. Раскрыты основные свойства информации, на основе чего сформулирована сущностная характеристика информационной парадигмы, которая составляет мировоззренческую и методологическую основу современной картины мира. Это дало возможность раскрыть сущность нелинейного подхода через призму информационных процессов, сформулировать основные механизмы реализации синергетической парадигмы в информационных системах различных уровней сложности посредством специфических структур-кодов. Ключевые слова: информация, информационные взаимодействия, информационная парадигма, информационные системы, информационное общество, информационные технологии, синергетическая парадигма, нелинейность, энтропия, бифуркация. Визначає інформацію як глобальний нелінійний процес взаємозвязків і взаємодій матеріальних і духовних систем, їхніх форм і властивостей у мікро-і макроструктурах обєктивного світу.У звязку з цим зростає необхідність та значущість аналізу сутності сучасної інформаційної парадигми, що лежить в основі філософсько-методологічного підходу до пояснення найактуальніших наукових проблем сучасності. Поняття “інформація” є одним із основних у діалектиці й методології наукового пізнання на сучасному етапі, оскільки характеризує найважливіші процеси еволюції обєктивної дійсності. Значимість даного дослідження визначається такими факторами: в умовах сучасної науково-технічної революції зростає роль інформаційних процесів, у звязку з чим актуалізується необхідність проведення ретроспективного аналізу інформаційної парадигми, виявлення специфічних її рис, механізмів її реалізації на різних рівнях самоорганізації матерії; у світлі принципу взаємозвязку явищ матеріального й духовного світу виникає необхідність в осмисленні сутності інформаційної парадигми, її звязку з теорією самоорганізації; в контексті дослідження основних тенденцій розвитку матеріального світу виникає потреба в синергетичному аналізі інформаційних процесів як нелінійних; становлення інформаційного суспільства породжує нові проблеми, що вимагають наукового обґрунтування й узагальнення філософських підходів до характеристики складних інформаційних систем у соціумі, взаємозвязку соціальних та інформаційних процесів. Отже, актуальність теми дисертаційного дослідження визначається необхідністю синергетичного осмислення сутності сучасної інформаційної парадигми, що є одним із чинників прискорення науково-технічного прогресу, виникнення й розвитку нанонаук і нанотехнологій на сучасному етапі тощо. Однак, на наш погляд, недостатньо досліджено взаємозвязок синергетики й інформаційної парадигми; потребують глибшого осмислення інформаційні процеси нелінійного характеру з урахуванням специфіки різних структурних рівнів самоорганізації матерії; відсутній цілісний аналіз новітніх технологій обробки інформації (нано-і нейротехнологій) і їхнього впливу на соціальну сферу.У першому підрозділі “Інформаційна теорія в історичній ретроспективі” відповідно до поставленої мети дослідження вирішується одне з першочергових завдань - ретроспективний аналіз поняття “інформація”. У буденному значенні інформація ототожнювалася з поняттями: “відомості”, “знання”, “відбиття”, “уявлення”. Були здійснені спроби ототожнити інформацію з імовірністю або негентропією. Окрім кількісного аспекту, розвиваються якісні підходи до аналізу інформації: а) теорія журналістики, що досліджувала соціальну інформацію в якісному аспекті; б) наука про інформацію виросла із практичних потреб електро-і радіозвязку, зокрема, з гострої, але не вирішеної ще й у наші дні проблеми “тісноти в ефірі” і підвищення завадостійкості радіотехнічних систем; в) необхідність вирішення соціальних проблем, повязаних насамперед із науковим керуванням суспільством і природою. Юзвішиним: “Інформація - це генерализаційно-єдиний безпочатково-нескінченний законопроцес мікро-і макромірних самовідносин, самовідбиттів нульсингулярностей, випромінювань світла, тепла, звуку, матерії, вакууму, інших властивостей і форм вакуумосфер і материосфер Всесвіту, а також переходу одних їхніх форм в інші”, але воно не дає конкретизації основних характеристик інформації.У висновках дисертаційного дослідження широко подані основні наукові результати, які виносяться на захист, визначаються перспективи подальшого наукового пошуку закономірностей розвитку в соціальній та інформаційно-технічній сфері на основі інформаційно-синергетичної парадигми.
План
2. Основний зміст дисертації
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы