Синдром гострого пошкодження легень у новонароджених (патогенез, діагностика, прогнозування перебігу) - Автореферат

Академії медичних наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукЗахист дисертації відбудеться "29" травня 2007 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю "Педіатрія", "Акушерство та гінекологія" при Інституті педіатрії, акушерства і гінекології АМН України (04050, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМН України (04050, м. В роботі показано, що у новонароджених в критичних станах з розвитком синдрому гострого пошкодження легень незалежно від основного нозологічного фону клінічна характеристика загального стану є неспецифічною, а тяжкість стану дитини обумовлена синдромом респіраторної недостатності, порушенням периферичної гемодинаміки, неврологічними розладами та геморагічними проявами. Определены биохимические и иммунологические маркеры начальных стадий острого респираторного дистресс синдрома, их диагностическая значимость при диагностике острого повреждения легких и обоснованы направления медикаментозного воздействия на основные звенья патогенеза развития неспецифического повреждения легких у новорожденных при критических состояниях на фоне разной патологии. В работе показано, что у новорожденных при критических состояниях с развитием синдрома острого повреждения легких независимо от основного нозологического фона клиническая характеристика общего состояния неспецифическая, а тяжесть состояния ребенка обусловлена синдромом респираторной недостаточности, нарушением периферической гемодинамики, неврологическими расстройствами и геморрагическими проявлениями.Украй тяжкою формою гострої дихальної недостатності є синдром гострого пошкодження легень (ГПЛ), який представляє собою загрозливу форму дихальної недостатності, що розвивається як неспецифічна реакція інтактних легень на фоні ряду критичних станів (асфіксія, сепсис, пологова травма, крововтрата тощо) (В.Л. Крайнім проявом синдрому гострого пошкодження легень є гострий респіраторний дистрес-синдром за типом дорослого (ГРДС) - клінічний синдром неспецифічного ураження легень, спричинений ушкодженням ендотелію мікросудин легень активними медіаторами запалення та дефіцитом сурфактанту, що призводить до прогресуючої киснезалежної гіпоксемії, яка виникає внаслідок зниження податливості легень, блоку дифузії кисню через альвеоло-капілярну мембрану, венозно-артеріального шунтування крові, що потребує респіраторної підтримки та інших методів корекції кисневотранспортної функції крові (Ф.С. У новонароджених гострий респіраторний дистрес-синдром може виникати на фоні тяжкої пологової травми в 25-30% новонароджених, при асфіксії - у 18-25%, при аспірації - у 25-30%, при сепсисі - 30-40%, при гемолітичній хворобі новонароджених - 10-25% та, більш того, при будь-якій патології, що ініціює синдром системної запальної відповіді (F. Погоджувальна конференція прийняла критерії діагностики синдрому, проте була відмічена їх недосконалість та необхідність пошуку специфічних біологічних маркерів синдрому - імунних, біохімічних та клітинних медіаторів, кількість яких динамічно змінюється на ранніх стадіях розвитку гострого пошкодження легень. Мета дослідження: підвищити ефективність діагностики та лікування гострого респіраторного дистрес-синдрому за типом дорослого в новонароджених на підставі дослідження змін системного та легеневого гомеостазу та визначення клініко-біохімічних критеріїв гострого пошкодження легень.Критеріями включення дітей у дослідження були: 1) маса тіла при народженні більша ніж 2500 г та/або гестаційний вік дитини більший ніж 37 тижнів; 2) клінічні, рентгенологічні та лабораторні ознаки дихального дистресу; 3) потреба лікувати дихальну недостатність з використанням штучної вентиляції легень в "жорстких" режимах; 4) відсутність вроджених вад розвитку. Термін "гостре пошкодження легень" застосовували на підставі наступних критеріїв: наявність тригерних факторів (сепсис, пологова травма, асфіксія в пологах тяжкого ступеня та постасфіктичний синдром з розвитком тяжкої дихальної недостатності, шок-синдром, пневмонія, поліорганна дисфункція); клінічних та параклінічних проявів синдрому системної запальної відповіді, а також рентгенологічних характеристик паренхіматозного легеневого пошкодження; зниження резистентності до оксигенотерапії та необхідність проведення механічного протезування вентиляційної функції легень із застосуванням "жорстких" режимів штучної вентиляції легень. Порівняння клінічних, біохімічних, імунологічних та рентгенологічних показників новонароджених із синдромом неспецифічного ураження легень проводили з показниками групи новонароджених (25 дітей), у яких клінічно спостерігали дихальну недостатність гострого ступеню на фоні різної патології, але серед яких синдром гострого пошкодження легень був відсутній.