Поняття та головні передумови, а також структура та особливості прояву синдрому емоційного вигоряння серед вчителів. Особливості впливу індивідуальних та організаційних чинників на динаміку даного процесу. Рекомендації щодо профілактики та корекції.
Синдром емоційного вигоряння вчителяПерші публікації, які містили клінічний опис окремих випадків, змінилися науково обґрунтованими експериментальними дослідженнями та концептуальними припущеннями, що аналізують причини виникнення синдрому, вивчають його структуру, симптоми та наслідки. Особливо актуальним є дослідження синдрому емоційного вигоряння у осіб, які займаються педагогічною діяльністю, адже проведені в різних країнах світу дослідження свідчать про те, що вчителі є особливою «групою ризику» (Т.І. Актуальність дослідження синдрому емоційного вигоряння серед вчителів повязана і з тим, що від стану психологічного благополуччя вчителя безпосередньо залежить ефективність його виховного впливу на учнів: емоційний стан вчителя відображається на якості всього навчально-виховного процесу. Мета дослідження полягає у виявленні типових рис прояву синдрому емоційного вигоряння у вчителів, визначенні його психологічних чинників та розробці програми профілактики, а також корекції явищ, повязаних із синдромом. На підставі теоретичного аналізу літератури з проблеми синдрому емоційного вигоряння, узагальнення та систематизації результатів зарубіжних і вітчизняних емпіричних досліджень визначити особливості структури, причини та наслідки синдрому емоційного вигоряння у вчителів.У вступі обґрунтовується актуальність вивчення синдрому емоційного вигоряння серед вчителів; міра розробленості проблеми в сучасній психології; визначаються обєкт, предмет, мета та завдання дослідження; вказуються методологічні та теоретичні основи дослідження, методи дослідження; розкривається наукова новизна і практичне значення роботи; наводяться відомості про впровадження та апробацію результатів дослідження. У розділі аналізуються також наслідки вигоряння вчителя: погіршення якості роботи вчителя; значні проблеми у реалізації його творчого потенціалу в роботі з дітьми; негативна інтерпретація поведінки учнів; погіршення стану психічного та соматичного здоровя вчителів (фобічні розлади, соціальна тривожність, проблеми з серцево-судинною системою та гастроентерологічні проблеми); збільшення кількості прогулів; зростання незадоволеності роботою; зниження впевненості в собі (Д. Суперечливість результатів досліджень, проведених в різних країнах світу, щодо специфіки впливу того чи іншого чинника на формування синдрому емоційного вигоряння свідчить, з одного боку, про необхідність їх дослідження у вітчизняному соціокультурному контексті. Нами було проведено факторний аналіз даних, отриманих за допомогою цієї шкали, методом головних компонент з наступним Varimax-обертанням, в результаті якого було виділено чотири субшкали: перша описує здібності вчителя до організації процесу спілкування з дітьми (робоча назва «організація спілкування»); друга розкриває здібності вчителя у пізнанні індивідуальних особливостей учнів у процесі спілкування з ними та їхніми батьками, а також самокритичну оцінку власної поведінки (робоча назва «спілкування-пізнання»); третя висвітлює емоційні переживання вчителя та позитивну налаштованість на спілкування з учнями (робоча назва «спілкування-переживання»); четверта визначає ті комунікативні якості вчителя, які сприяють безконфліктній взаємодії з учнями (робоча назва «конфліктність у спілкуванні»). Детальний аналіз умов праці вчителя дав змогу виділити такі можливі організаційні чинники вигоряння: тип школи, в якій викладає вчитель (загальноосвітня масова школа чи ліцей); забезпеченість необхідним обладнанням (мікроскопами, реактивами, плакатами, навчальними лабораторіями тощо); дисципліна, яку викладає вчитель; кількість учнів в класі; необхідність проведення факультативів та позакласних заходів (наприклад, відвідування учнів вдома, відвідування театрів разом з учнями тощо), задоволеність заробітною платою.
План
Основний зміст дисертаціїОсновний зміст дисертації викладено у таких публікаціях
1. Булатевич Н.М. До проблеми психічного вигорання // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Соціологія. Психологія. Педагогіка. - 2002. - Вип.12-13. - С. 121-124.
2. Булатевич Н.М. Психічне вигорання у професійній діяльності вчителя: огляд зарубіжних досліджень // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Соціологія. Психологія. Педагогіка. - 2003. - Вип. 15-16. - С. 117-120.
3. Булатевич Н.М. Синдром психічного вигоряння: порівняльний аналіз професійних груп вчителів та охоронників // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Соціологія. Психологія. Педагогіка. - 2003. - Вип. 19. - С. 38 - 41.
4. Булатевич Н.М. Емоційне вигоряння в професійній діяльності працівників міліції охорони // Збірник доповідей Четвертої Міжнародної конференції молодих науковців «Проблема особистості в науці: результати та перспективи досліджень». - К., 2001. - С. 116-118.
5. Булатевич Н.М. Психічне вигоряння в професії вчителя // Збірник доповідей Пятої Міжнародної конференції молодих науковців «Проблема особистості в науці: результати та перспективи досліджень». - К., 2002. - С. 51-52.
6. Булатевич Н.М. Синдром емоційного вигоряння в контексті професійної майстерності вчителя // Збірник доповідей Шостої Міжнародної конференції молодих науковців «Проблема особистості в науці: результати та перспективи досліджень». - К., 2003. - С. 77-79.
7. Булатевич Н.М. Тренінг «Профілактика синдрому емоційного вигоряння в професійній діяльності вчителя» // Збірник доповідей Шостої Міжнародної конференції молодих науковців «Проблема особистості в науці: результати та перспективи досліджень». - К., 2002. - С. 101.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
