Синдром емоціонального вигорання у професії "Людина – людина" - Курсовая работа

МИКОЛАЇВСЬКИЙ МУНІЦИПАЛЬНИЙ КОЛЕГІУМ З ПСИХОЛОГІЇ на тему: «Синдром емоціонального вигорання у професії «Людина - людина» ». Роботу виконала: Волохович Олена Анатоліївна учениця 10 природничого класуУ сучасному суспільстві змінюється ставлення людей до роботи. Люди втрачають впевненість у стабільності свого соціального й матеріального становища, в гарантованості робочого місця. А осбливона здоровя людей які безпосередньо проводять багато часу спілкуючись з людьми, і не завжди доброзичливими. На наш час відсоток молодих людей які мають хоч один з симптомів синдрому емоційного вигорання значно підвищився, навіть є такі люди і серед школярів. Синдром емоційного вигорання є серйозною психологічною патологією, яка все частіше зустрічається серед працівників у сфері «Людина-Людина». синдром емоційний вигорання лікуванняЕмоційне вигорання - це синдром, що розвивається на тлі хронічного стресу і веде до виснаження емоційно - енергійно і особистісних ресурсів працюючої людини.Серед професій, в яких СЕВ зустрічається найбільш часто (від 30 до 90% працюючих), слід зазначити лікарів, вчителів, психологів, соціальних працівників, рятувальників, працівників правоохоронних органів. Майже 80% лікарів психіатрів, психотерапевтів, психіатрів-наркологів мають різного ступеня вираженості ознаки синдрому вигорання, 7,8% - різко виражений синдром, що веде до психосоматичних та психовегетативних порушень. За іншими даними, серед психологів-консультантів і психотерапевтів ознаки СЕВ різного ступеня вираженості виявляються в 73% випадків, у 5% визначається виражена фаза виснаження, що проявляється емоційним виснаженням, психосоматичними та психовегетативними порушеннями. За даними англійських дослідників, серед лікарів загальної практики виявляється високий рівень тривоги - у 41% випадків, клінічно виражена депресія - у 26% випадків. До основних організаційних факторів, що сприяють вигорянню, відносяться: високе робоче навантаження; відсутність, або брак соціальної підтримки з боку колег та керівництва, недостатня винагорода за роботу, висока ступінь невизначеності в оцінці виконуваної роботи, неможливість впливати на прийняття рішень, двозначні, неоднозначні вимоги до роботи, постійний ризик штрафних санкцій, одноманітна, монотонна та безперспективна діяльність, необхідність зовні виявляти емоції, які не відповідають реаліям, відсутність вихідних, відпусток та інтересів поза роботою.Перш за все, слід зазначити, що умови професійної діяльності часом можуть зявитися і причиною синдрому хронічної втоми, який, до речі, досить часто супроводжує СЕВ. У осіб, що страждають синдромом хронічної втоми, може реєструватися тривалий субфебрилітет, біль у горлі. Розвитку СЕВ передує період підвищеної активності, коли людина повністю поглинена роботою, відмовляється від потреб, з нею не повязаних, забуває про власні потреби, а потім настає перша ознака - виснаження. Професіонали при зміні свого співчуття до пацієнта (клієнта), розцінюють розвиток емоційного відсторонення як спробу впоратися з емоційними стрессорами на роботі. · Емоційні симптоми (нестача емоцій; песимізм, цинізм і черствість у роботі й особистому житті; байдужість, втома; відчуття безпорадності і безнадійності; агресивність, дратівливість; тривога, посилення ірраціонального занепокоєння, нездатність зосередитися; депресія, почуття провини; істерики, душевні страждання; втрата ідеалів, надій або професійних перспектив; збільшення деперсоналізації своєї чи інших - люди стають безликими, як манекени, переважає почуття самотності);Розвиток стресс - реакцій можливий навіть у прогресивних, добре керованих організаціях, що обумовлено не тільки структурно-організаційними особливостями, а й характером роботи, особистісними відносинами співробітників, їх взаємодією. У ході проведеного опитування в 15 країнах Європейського союзу 56% робочих відзначали високі темпи роботи, 60% - жорсткі терміни її виконання, 40% - її монотонність, понад третини не мали можливості зробити який-небудь вплив на порядок виконання завдань. Зміни, повязані з роботою стресові фактори сприяють розвитку проблем зі здоровям. Так, 15% працюючих скаржилися на головний біль, 23% - на біль в області шиї і плечей, 23% - на втому, 28% - на стрес і 33% - на біль у спині. Вигорання може призводити до зниження професійної мотивації: напружена робота поступово перетворюється на беззмістовне заняття, зявляється апатія і навіть негативізм по відношенню до своїх обовязків, які зводяться до мінімуму.Високе емоційне навантаження та емоційний дисонанс (потреба виражати ті почуття, які людина не переживає). Уявіть собі людину, яка несе відповідальність, а до прийняття рішень її не залучають… А таке часто буває, наприклад, із середнім менеджментом. Загальною ознакою і причиною організаційного дистресу (нашарування стресу на стрес) виступає наявність внутрішнього конфлікту між вимогами з боку організації та очікуваннями і реальними можливостями працівника.

Зміст

Вступ

Розділ I: Синлром емоційного винорання в професії «Людина-людина

1.1 Поширеність синдрому емоційного вигорання

1.2 Етоіологія

1.3 Діагностика

1.4 Виділяють 3 ключові ознаки СЕВ

1.5 Виділяють 5 ключових груп симптомів, характерних для СЕВ

1.6 Особливості синдрому вигорання у представників деяких професій

1.7 Організаційні чинники вигорання

1.8 СЕВ у медичних працівників

1.9 Стадії емоційного вигорання в організації

1.10 Організаційна культура і вигорання персоналу

1.11 Запобігання вигоранню та управління стресом у масштабі організації

1.12 Лікування і профілактика синдрому емоційного вигорання

Розділ II: «Методика діагностики рівня емоційного вигорання»

Висновок

Список використаних джерел