Символ в західноєвропейській філософській думці. Гносеологічна природа символу, його зміст, функції та особливості динаміки символу в процесі становлення та розвитку української філософської культури. Символіка міфологічного світобачення праукраїнців.
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКАНауковий керівник: доктор філософських наук, професор Братасюк Марія Григорівна, Тернопільська академія народного господарства Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Кашуба Марія Василівна, Львівський національний університет імені Івана Франка, кандидат філософських наук, доцент Захист відбудеться “11” квітня 2001 р. о 15 год . на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.02 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79002, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського державного університету імені Івана Франка (79002, м.Серед всієї багатоманітності мовно-знакових способів відображення дійсності особливе місце належить символу. Відродження української культурної традиції викликає інтерес до проблеми символів, бо традиція може залишитися мертвим спадком, якщо не є безперервною інтерпретацією невичерпного смислового запасу символів. Звідси виникає необхідність подальшого дослідження механізмів інтерпретації символів при їх включенні до нового культурного контексту. У кризові періоди символи, які повязані із світоглядом, що відходить, втрачають свою смислову глибину, набувають характеру умовної знаковості, йде процес запозичення смислів у діалозі культур. У символі вбачали лише знак певної реальності, який відображав обєкт, але зовсім не відкривав прихованої істини, глибинної ідеї.У першому розділі ”Символ в контексті пізнання людського буття” здійснюється аналіз джерельної та методологічної бази дисертаційного дослідження, методологічних підходів до проблеми символу в західноєвропейській філософській думці та досліджується світоглядно-пізнавальна природа символу, його функції. У першому підрозділі першого розділу ”Огляд джерельної та методологічної бази дослідження” дисертантка аналізує літературу, використану при дослідженні проблеми символізму, здійснює виклад загальної методики та методів дослідження. Серед праць як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників, які висвітлюють природу символу, автор аналізує грунтовні дослідження символу як культурологічної категорії А.В. Для пояснення логіки викладу дисертації та аналізу проблеми символу в історії філософської культури на Україні дисертант застосовує методи загальнонаукового та філософського характеру. У третьому підрозділі першого розділу “Символ: природа, сутність та основні функції” обгрунтовано, що саме в символіці міститься достовірність знань першооснов сущого, оскільки символ є субстанційною основою буття.На основі проведених у дисертаційній роботі досліджень здійснено теоретичне обгрунтування і практичне вирішення актуального завдання, що виявляється у розкритті символу як світоглядно-пізнавального феномену в процесі становлення та розвитку історії української філософії. Основні висновки дослідження, полягають у наступному: символ є сутнісно-утаємниченим витвором, який образно представляє ідею, і в якому гармонійно поєднуються ідеальне і матеріальне, чуттєве і абстрактне, одиничне та загальне. Саме в символіці міститься достовірність знань сущого. За допомогою основних функцій, а саме: світоглядно-пізнавальної, регулятивно-адаптивної, комунікативно-інформаційної символ сконцентровано відтворює певний визначений соціокультурний смисл; основними символами світобачення давніх українців, які лягли в основу етнонаціональної структури символів, були символи світового дерева, хреста, і особливо символи світла і слова.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
