Виявлення природи феномена символу, механізму його функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціальних систем. Філософське визначення символу як культурного феномена, здійснення порівняльного аналізу у ряді структурно-семантичних категорій.
Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. АВТОРЕФЕРАТ дисертаціі на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукСимвол у функціонуванні соціального організму. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. Дисертація присвячена виявленню природи символу, його когнитивних можливостей і механізму функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціальних систем. Визначено, що символ є засобом виявлення і пізнання навколишньої дійсності, дає можливість зясування внутрішньої сутності тієї системи, яку він представляє, є загальнокультурною категорією і має право бути включеним у групу базових концептів синергетичної парадигми.Аналогічна ситуація вже мала місце на початку двадцятого сторіччя, коли інтерес до символів виник у звязку з унікальними процесами, що відбувалися в мистецтві. Відповіддю на зазначений феномен були намагання філософського осмислення символу, здійснені П. Виявлений у ході філософського аналізу звязок між символом і міфом, символом і релігійними текстами детально вивчався в численних роботах з міфології, історії релігії. Лосєв, - проблема побудови логіки іраціонального, логіки, у якій символ може зайняти роль, аналогічну ролі поняття в логіці формальній. В сучасних психологічних, політологічних, інформаційних методиках символ використовується як ефективно працюючий інструмент, природа якого не є в достатній мірі зрозумілою і призводить до виникнення численних неточностей, які створюють своєрідні культурні шуми, що деформують культурні явища.Звідси виникає очевидна необхідність повернення до витоків філософського осмислення символу з метою більш повного зясування його культурного статусу і розгляду механізму функціонування в соціальних системах.У першому розділі "Природа символу як соціокультурного феномену" розглянуті підходи до аналізу феномена символу, здійснені деякими авторами, відзначена особлива роль символу в релігійних і міфологічних текстах, продовжено аналіз звязку символу з низкою близьких структурно-семантичних категорій - словом, знаком, метафорою, текстом. Юнга про відмінність між психікою і свідомістю, про недостатність інтелектуального, за посередництвом поняття, "схоплення" психологічного факту, про протиставлення інтелектуальному знанню - інтуїції стають принциповою основою для встановлення унікальної ролі символу в процесах психічної діяльності. Лосєва про звязок символу із близькими структурно-семантичними категоріями, а також про його особливу роль в міфах, задають перспективні напрямки майбутніх досліджень символу; на думку філософа, особливої уваги заслуговує вивчення співвідношень між символом і текстом. Сковородою, робить необхідним здійснення сучасного трактування таких термінів, уведених філософом, як "початок", "фігура", "біблійний світ", а ідеї, закладені в концепцію "трьох світів", можуть мати фундаментальне значення для побудови майбутньої теорії символу. У третьому параграфі "Категоріальна природа символу" розглянуто основний філософський зміст таких структурно-семантичних категорій, як слово, знак, поняття, метафора, текст, проведено їх порівняльну характеристику із символом.В дисертації шляхом філософського аналізу природи феномена символу та механізма його функціонування в комунікативно-пізнавальній сфері соціума вирішується наукова задача встановлення когнітивних можливостей поєднання символічного та синергетичного підходів до виявлення сутнісних властивостей соціальних систем. Області функціонування символу охоплюють сфери релігії, міфології, науки, мистецтва, техніки. Видове розмаїття використання терміна "символ" дозволяє визначити його як загальнокультурний феномен і піддати цей первинний конструкт колективної свідомості детальному філософському аналізу з точки зору його культуроутворюючих можливостей. Різмаїття окремих змістів конкретного символу дозволяє розглядати самий символ і його смисли як ціле і частини у світлі холістичного підходу. Кожний символ збагачується в ході свого культурного буття символічними смислами (подібно тому, як поняття - своїм змістом).
План
2. Основний зміст роботиОсновний зміст дисертації відбито в таких публікаціях
1. Богата Л.М. Феномени символу і метафори у світлі принципу симетрії // Наукове пізнання: методологія та технологія. - Одеса. 2000. - Вип.1-2. - С.95-101.
2. Кожина (Багата) Л.М. Про символічну сторону соціальних процесів // Наукове пізнання: методологія та технологія. - Одеса. - 1999. - Вип.1 .- С.39-43.
