Символіка в образній структурі української новелістики кінця ХІХ-початку ХХ ст. - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук: "СИМВОЛІКА В ОБРАЗНІЙ СТРУКТУРІ УКРАЇНСЬКОЇ НОВЕЛІСТИКИ КІНЦЯ ХІХ-ПОЧАТКУ ХХ СТ."Роботу виконано на кафедрі українознавства Національного університету харчових технологій, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Захист відбудеться “17” грудня 2002 р. о 1630 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.04 в Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Внаслідок творчого переосмислення здобутків новітньої європейської естетики та посиленого інтересу до прадавніх міфо-фольклорних символів в українському письменстві виникають водночас різні парадигми художнього осягнення світу, своєрідно виявляючись у неоромантизмі, символізмі, імпресіонізмі та експресіонізмі. Своєрідність використання символів у творчості українських прозаїків різних епох досліджували Л.Горніцька-Пархонюк, М.Ільницький, Ю.Клиновий, М.Комариця, О.Копач, Ю.Кузнецов, Н.Лобур, В.Погребенник, Ф.Погребенник, О.Рисак, О.Рябініна, О.Сімович, О.Черненко, О.Юринець. Дослідження є на часі й тому, що в звязку з гуманітаризацією освіти в Україні зростає інтерес до вивчення глибинних першооснов національної культури, однією з яких є невичерпне джерело символів - давня українська міфологія. Завдання дослідження визначено його метою: на підставі аналізу наявних наукових праць про символ простежити аспекти дослідження символіки як компонента української новели та сформулювати власне означення символу; на ґрунті філософського та культурологічного осмислення традиційної системи символів здійснити порівняльне дослідження значень символу в новелі, виявити передумови перетворення елементів образної структури новели на символи з огляду на стильові тенденції та їх синтез в українській літературі кінця ХІХ - початку ХХ століть;Це може бути: головний концептуальний концентр новели (“Цвіт яблуні” Коцюбинського, “Рожі” О.Кобилянської, “Карби” Марка Черемшини; “Новина” В.Стефаника, в оповіді якої зясовано етимологічну сутність поняття “новела”); Якщо ж заголовок містить імя персонажа, він стає джерелом асоціацій з первісним значенням того чи іншого імені та з тими змістовими нашаруваннями, які воно отримало в попередніх словесних творах (наприклад, новели “Марія” та “Катруся” В.Стефаника); Відповідно до теорії тричленної структури слова О.Потебні (зовнішня форма - внутрішня форма - значення) встановлено, що коли заголовок - образ, а сам художній твір під цією назвою - значення (яке варіюється після кожного нового прочитання), то зміст твору, прихований у ньому емоційний вплив та багатство асоціацій є його внутрішньою формою, “символом”, “уявленням” (О.Потебня, “Естетика і поетика слова”). Зазначене теоретиками символізму “домінування музичної стихії”, притаманне й неоромантизмові, в прозовій оповіді знаменується особливою поетичною мовою твору, застосуванням музичних прийомів у побудові наративної структури новели, широким використанням фігур недомовленості, формуванням відкритого закінчення non-finito - подібно до нотної партитури й узагалі музики, яка викликає асоціації з предметом чи явищем, не називаючи його (“Природа” О.Кобилянської, “Романс” Г.Хоткевича, “Adagio consolante” М.Яцкова). Постаті героїв новел та обєкти довкілля, живої та неживої природи, з якими вони взаємодіють, великою мірою стали прообразами юнґівських архетипів Персони (“Вона-Земля”, “Марія” В.Стефаника, “Час”, “Природа” О.Кобилянської, “Цвіт яблуні”, “У грішний світ” М.Коцюбинського), Тіні (“Цвіт яблуні”, “В дорозі”, “Intermezzo” М.Коцюбинського, “Злодія зловили”, “Чічка” Марка Черемшини, “Камінний хрест” В.Стефаника), Анімуса й Аніми (“Сон”, “В дорозі” М.Коцюбинського, “Природа”, “Мати Божа”, “Valse melancolique”, “Impromtu phantasie”, “Покора” О.Кобилянської), Самості (“Камінний хрест” В.Стефаника, “Мати Божа” О.Кобилянської, “Він іде!” М.Коцюбинського).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ