Символіка поетичного тексту як об’єкт перекладу - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Символіка поетичного тексту як обєкт перекладу (на матеріалі українських та російських перекладів англомовної поезії XIX-XX ст.)Роботу виконано на кафедрі перекладознавства та прикладної лінгвістики Херсонського державного університету Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник:доктор філологічних наук, професор ДЕМЕЦЬКА ВЛАДИСЛАВА ВАЛЕНТИНІВНА,Херсонський державний університет, декан факультету перекладознавства Захист відбудеться "10" грудня 2015 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.05 Херсонського державного університету за адресою: 73000, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Херсонського державного університету за адресою: 73000, м.На сучасному етапі розвитку перекладознавства основне завдання у галузі поетичного перекладу полягає у максимальному відтворенні поетичного тексту в системній єдності форми і змісту, що уможливлює здатність прогнозування ступеня адекватності тексту перекладу (далі - ПТ) відносно вихідного тексту (далі - ВТ).Проблемам перекладу поетичних текстів присвячені розвідки зарубіжних та вітчизняних дослідників, серед яких М. В. Символіка окремого поетичного тексту є фрагментом символічної картини світу певного етносу, її художнім відбитком, де символи актуалізують текстовий зміст, формують підтекст вірша, оскільки несуть у собі генетично закодований світогляд. Саме тому надзвичайно важливою постає трансформація у культуру та мову перекладу авторського задуму без привнесення у нього (або, принаймні, з мінімальним привнесенням) субєктивного розуміння ВТ перекладачем, натомість нівелювання символів може стати однією з причин неадекватності ПТ відносно ВТ.Символ є специфічним фактором соціокультурного кодування інформації та одночасно механізмом її передачі. Проаналізовано 2552 мікрокконтексти зазначених поетичних текстів, з яких вилучено 5018 символів простору, а також 5150 українських та російських перекладів цих мікроконтекстів (відповідно 2027 та 2803).Методика дослідження обумовлена метою і завданнями роботи та має комплексний характер, який полягає у застосуванні як загальнонаукових (аналіз, синтез, індукція, дедукція, спостереження, узагальнення), так і філологічних та власне перекладознавчих методів аналізу: біографічний - для вивчення особистісного портрету та подій з життя автора, що вплинули на його творчість, з метою адекватного розуміння та інтерпретації поетичного тексту в цілому та символу зокрема; дефінітивний - для міждисциплінарного потрактування символу, суміжних понять, інших важливих понять дисертації; диференційний - для визначення інтегральних та диференційних ознак між символом і суміжними поняттями; тезаурусний передбачає вилучення у поетичних текстах лексико-семантичних елементів, які формують символічний контекст; апеляцію до англомовних, україномовних та російськомовних словників символів та етимологічних словників для зясування значень символів в англомовній та східнословянській лінгвокультурах; контекстуальний - для дослідження значень слів-символів у рамках власне поетичного тексту; для тлумачення мікроконтекстів, у яких наявні символи простору, з огляду на їх функціонування у тексті в цілому; компаративний та контрастивний - для визначення інтегральних та диференційних ознак слів-символів у лінгвокультурах, що зіставляються; "explication du text" (термін Л. В. Щерби) - для кращого розуміння взаємодії лінгвістичної організації з ідейно-естетичним спрямуванням поетичного тексту; компонентний аналіз передбачає дослідження семантики слів-символів із метою встановлення ступеня адекватності у відтворенні символічних значень у ПТ; лінгвостилістичний аналіз - для розкриття за допомогою символів ідейного спрямування поетичних текстів; дескриптивний - для висвітлення результатів дослідження, особливостей, типових труднощів та проблем відтворення символів у поетичному перекладі; кількісний - для встановлення відсоткового співвідношення груп символів простору у поетичних текстах, визначення частоти апеляції перекладачами до способів і прийомів перекладу у процесі відтворення українською та російською мовами символів англомовної поезії XX-XIX ст.; зіставний перекладознавчий аналіз спрямований на порівняння англомовних поетичних текстів XIX-XX ст. з їх українськими та російськими ПТ для визначення ступеня адекватності відтворення символіки ВТ зокрема і особливостей авторського ідіостиля взагалі.Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній вперше здійснено:-зіставлення англомовної та східнословянської картин світу через дослідження семантики базових груп символів, що формують архаїчний пласт людської культури;-встановлення ядерності/периферійності функціонування основних груп символів простору та окремих символів цих груп в англомовних поетичних текстах XIX-XX ст.