Символіка мусульманської культури в контексті ідеології ісламу - Дипломная работа

Іслам як культурно-релігійна система 2.1 Історико-культурні передумови виникнення і формування ісламу 2.2 Коран як світоглядне джерело мусульманської культури 2.3 Культурно-релігійні домінанти ісламу 2.4 Принципи ісламського віровчення як основа обрядових та символічних дій і правил Розділ ІІІ. Особливості арабо-мусульманського мистецтва як віддзеркалення релігійно-культурних процесіів 3.1 Релігійно-художня символіка архітектури ісламу 3.2 Специфіка символіки орнаменту та каліграфії 3.3 Синтез реальності, вигаданого й символіки у мистецтві мініатюри арабо-мусульманського Сходу Висновки Література Вступ Актуальність теми. Релігія найтіснішим чином зв’язана з культурою, постійно істотно впливає на її своєрідність та шляхи розвитку. Іслам заклав духовні основи арабської цивілізації, об’єднав численні семітські народності в єдиний культурний простір, що дозволило арабам не лише створити міцну державу - Арабський халіфат - від Індостану до Піреней, але й здійснити могутній вплив на духовний потенціал народів Західної та Східної Європи. Саме ця культура, яка увібрала в себе здобутки античності, стала своєрідним кросскультурним ланцюгом, завдяки чому середньовічна Європа ознайомилася з доробком античних філософів, з математичними, технічними й науковими досягненнями Середньої та Центральної Азії, Індії та Китаю. Художня культура, що стала потужним елементом мусульманської культури, мала надзвичайне значення для молодого соціуму й тому заслуговує на докладніший розгляд та вивчення. Актуальність цієї теми викликана й тим, що в історії великих культур класична арабо-мусульманська культура посідає одне з найважливіших місць. Свого часу ця високорозвинута самобутня культура процвітала на безкрайніх просторах від Індії до Іспанії, що включали Близький Схід та Північну Африку, її вплив відчувається нині у багатьох частинах світу, вона є важливою ланкою зв’язку між культурами античності та середньовічного Заходу. І хоча іслам історично близький багатьом європейським культурним традиціям, порівняльний аналіз цих відмінностей, на перший погляд неочевидних, показує найбільшу віддаленість ісламу від європейського стандарту. Досягнення цієї мети потребувало виконання таких завдань: - дослідити стан наукової розробки теми; - виявити історико-культурні передумови виникнення і формування ісламу; - охарактеризувати роль Мухаммеда у формуванні та розповсюдженні ісламу; - охарактеризувати Коран як світоглядне джерело мусульманської культури; - з’ясувати основні релігійно-культурні домінанти ісламу; - розглянути принципи ісламського віровчення як основу обрядових та символічних дій і правил; - проаналізувати особливості релгійно-художньої символіки мусульманської архітектури; - висвітлити символічні образи мусульманської книжкової мініатюри; - розглянути специфіку каліграфії та орнаменту; - окреслити роль та символіку релігійних свят. Об’єктом дослідження виступає ісламська культура. У другому розділі - “Іслам як культурно-релігійна система” - розглянуто історико-культурні передумови формування арабо-мусульманської культури, проаналізовано культурні домінанти ісламу та роль Корану - священої книги мусульман. Третій розділ - “Особливості рабо-мусульманського мистецтва як відзерклення регілійно-культурних процесів” - розглядає звернення мусульманських митців до певних релігійних символів в архітектурі, каліграфії, орнаменті, книжковій мініатюрі та в проведенні релігійних свят. Так чи інакше кожний дослідник підкреслює найбільш характерну рису арабо-мусульманської традиції - цивілізації: світ для мусульманина не більш ніж механізм, котрий Аллах приводить у рух. Фанатична віра й жорстока догматика божественного одкровіння визначала релігійно-детерміновану соціальну поведінку людини у соціумі - це наступна спільна думка, що об’єднує наукові пошуки різних фахівців. Усі культурні цінності, викристалізовані протягом тисячоліть різними східними цивілізаціями та еллінізмом, були освоєні арабами, висловлені арабською мовою і передані Західній Європі. Головними рисами, переданими мусульманським Сходом Європі, були науковість, прагнення до радості й краси дійсності. Саме до такої думки схиляються вчені С.Н. Артановський [8], В.В. Бартольдт [11], Л.С. Васильєв [15], О.С. Кармін [45], М.І. Конрад, зокрема, твердить: “У період між ХІІ ст. та епохою Відродження праці арабських учених з усіх галузей знань перекладалися в Іспанії, Сицілії та Сирії, завдяки чому більшість із них стала доступною в латинському перекладі. В 28 країнах (Єгипті, Ірані, Іраку, Кувейті, Марокко, Саудівській Аравії, Пакистані та ін.) іслам є державною релігією. Ідеї, народжені у середовищі кочівників та купців Аравійського півострова, збагачувалися новими пластами в умовах феодалізму, що розвивався на Близькому Сході. Ці погляди В.В. Бартольдта поділяє П.Л. Яроцький, який наголошує, що виникнення ісламу - закономірний результат поступального духовного прогресу всього людства. У ньому містяться положення і норми мусульманського права щодо сімейно-шлюбних взаємин, означена роль,