Оптимізація методологічно-змістового підходу дослідження зброї та корекція вектора студіювання в напрямі зміщення освітніх акцентів із традиційних функцій - знищення і захисту до її символічного наповнення. Структурно-функціональні особливості клейнодів.
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія СковородиКлейноди символізують державну владу, військо; жест покладення клейноду на головний убір, який лежить на землі - символ відмови від владних повноважень, а його підняття - повернення влади. У статті зосереджено увагу на характеристику символіки клейнодів: пекторалі, бунчука, туга, корогви, військового прапора, шевронів добровольчих батальйонів АТО, що складає її головну мету. За етимологічним словником української мови термін клейнод та його похідні вживаються у значенні «коштовність; знак влади; регалії»; клейнодець «ювелір»; клейнотъ «дорогоцінність, скарб (1572); прикраса, намисто (1627); знак, клеймо (XVII ст.). Яворницький зазначив, що клейноди вперше були надані Війську Запорізькому ще польським королем Стефаном Баторієм як знаки незалежного становища низових козаків від польського уряду. Прапор, чи хоругва, дарувалася всьому війську, але носив її хорунжий; бунчук - кошовому, але носив його бунчужний, який тримав його під час походу над головою отамана, щоб подавати знак козакам у бою, куди веде їх ватажок; військова печатка - військовому судді; курінна чи паланкова печатка - курінному отаманові чи паланковому полковнику; пірнач або жезл,-полковникові, котрий носив його у себе за поясом і часом вручав його мандрівникові, що проїжджав запорізькими степами, для його повної безпеки в дорозі; литаври - всьому військові, але в особливе завідування довбиша чи политаврника; значки - для всіх тридцяти восьми запорізьких куренів, але у відання військового пушкаря.Клейноди, клейноти - символи державної влади, війська; жест покладення клейноду на головний убір, який лежить на землі - символ відмови від владних повноважень, а його підняття - повернення влади. Військовий прапор, прапір, пропір, прапірок - в різні часи символізував: славу воїна, козака, захист рідної землі, панування над країною; оволодіння містом або фортецею; місцезнаходження полководця, загону; пункт, де військо шикувалося у бойовий порядок; місце збирання війська для походу; противника, який не встиг вишикуватися і захоплений зненацька; початок битви; перемогу над ворогом; славу героя; перемога над ворогом знаменувалася високо піднятим прапором; захоплення прапора противника, падіння, похилення чи повергнення прапора - його поразку; водночас - зверхність короля, царя, іншої держави.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
