Ісихазм - патріотичний рух, який мав за мету зберегти православну традицію та національно-культурну самобутність народів, котрі сповідували православ’я. Василь Суразький - один з найбільш освічених українських полемістів періоду кінця XVI століття.
Релігійно-філософське обґрунтування ісихазму, як основного напряму православної традиції можна знайти у творчості отців Церкви, богословів, зокрема, Василія Великого, Григорія Ніського, Псевдо-Діонісія Ареопагіта, Симеона Богослова, Филипа Пустельника, а найбільше у Григорія Палами, котрий максимально возвеличив людину та її здатність пізнати Бога у особливій молитовній практиці (т.зв. Поява на теренах України перших списків «Діоптри» («Душеспоглядальне дзеркало») візантійського митрополита Филипа Монотропа (Пустельника) в другій половині XIV століття, на думку дослідника ісихазму Петра Кралюка, є одним із перших його проявів. Одним із найбільш репрезентативних представників даного напряму був Василь Суразький, котрий належав до найбільш освічених українських полемістів кінця XVI ст. Проте, незважаючи на значний інтелектуальний потенціал Василя Суразького його релігійно-філософська спадщина є не достатньою мірою вивчена та потребує детального аналізу та теоретичного осмислення. Водночас, творчий доробок його сучасників, письменників-полемістів - Івана Вишенського, Герасима і Мелетія Смотрицьких, Клірика Острозького, Стефана Зизанія, Христофора Філалета стала предметом більш детального наукового дослдідження. Однією з суттєвих причин цього була «зафілософізованість» мови основного твору Василя Су- разького - «Книжиці» (в шести розділах), аналізу якої й присвячено дану статтю. Існує твердження, що під цим псевдонімом працював Василь Андрійович Малюшицький. Так, зокрема, дослідник І. Мицько вважає, що батько останнього, Андрій Іванович Обринський, займав посади королівського секретаря, писаря литовського і підкормія новгородського, та володів Суражем, а в 1580 р. продав цю маєтність князю Василю-Костянтину Острозькому. У певному сенсі, «Книжиця» Василя Суразького є відповіддю на їхні твори, передусім на твір Гербеста «Положення віри Римської Церкви», який побачив світ у Кракові в 1586 року.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
