Еволюція літературних і соціально-політичних поглядів Калашникова та її відображення у творчості письменника. Особливості образної системи, жанрової природи й архітектоніки творів Калашникова. Причини, що зумовили недовговічну популярність його творів.
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі історії державності України Національного університету внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України. Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Чорний Ігор Віталійович, Національний університет внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України (м. Калашникова Ольга Леонідівна, Академія митної служби України (м.Дніпропетровськ), завідувач кафедри мистецтвознавчої експертизи; Захист відбудеться “_19____” _лютого__ 2004 р. о __15__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.12 у Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 49625, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 49050, м.У російську літературу Іван Тимофійович Калашников (1797-1863) увійшов майже одночасно із Гоголем, коли під впливом провідних ідей романтизму пожвавився інтерес до художнього зображення життя та побуту віддалених окраїн Росії. У 1832 р. вийшли друком романи Калашникова “Дочь купца Жолобова” та “Камчадалка”, які започаткували новий напрямок в російській літературі - сибірський роман - і принесли літературну славу їх авторові. Подальший розвиток сибірської літератури вплинув на появу досліджень, що торкалися окремих проблем творчості Калашникова (М.К.Азадовський, А.В.Гуревич, Л.Б.Модзалевський, П.Я.Черних, А.А.Богданова, Б.П.Леонтьєв, Ю.С.Постнов, Г.Ф.Кунгуров, М.Д.Сергєєв). Значною перешкодою на шляху здійснення дослідницьких намірів виявилися ідеологічні упередження, що зумовлювали однобічність наукових оцінок літературного процесу та окремих його тенденцій, нівелювали та спотворювали прояв місцевих культурних потреб у російській літературі, унеможливлювали всебічне монографічне вивчення творчого спадку Калашникова. Актуальність теми дисертації зумовлена потребами всебічного вивчення літературного процесу 1830 - 1840-х рр. Серед них слід виділити: по-перше, необхідність монографічного дослідження творчості І.Т.Калашникова з метою неупередженої комплексної оцінки ідейно-тематичних та літературно-художніх особливостей його белетристики в цілому; по-друге, потребу обєктивно визначити місце і значення творчої діяльності письменника в історії російської літератури з урахуванням внеску, зробленого Калашниковим у розвиток культури Сибіру; по-третє, необхідність зясувати особливості виявлення в російській літературі першої половини ХІХ ст. культурних потреб окремого регіону з метою виділення загальних тенденцій, що характеризують співвідношення літературних інтересів столичного центру й обласних окраїн.Відзначено, що твори цих авторів часто згадувалися критикою як явища одного порядку. Калашникова”-складається з восьми підрозділів, у яких проаналізовано ідейно-тематичний простір творів Калашникова і сучасних йому письменників-сибіряків. Особливу увагу приділено впливу, якого зазнав Калашников з боку трьох видатних людей: свого батька, Т.П.Калашникова - дослідника і знавця історії Сибіру, автора біографічних записок, що стали одним із важливих джерел творчості письменника; відомого діяча сибірської культури П.А.Словцова - автора “Писем из Сибири”, “Исторического обозрения Сибири”, який був духовним наставником і другом Калашникова, прототипом багатьох позитивних героїв його творів; М.М.Сперанського, що залучив письменника до краєзнавчої роботи, став прикладом ідеального начальника. У четвертому підрозділі проаналізовано вплив життєвого досвіду Калашникова, який з одинадцяти років перебував на чиновницькій службі, на тематику й проблематику його творчості. Ніби на підтвердження цієї думки після виходу перших романів автор майже повністю відмовився від широкого використання етнографічного матеріалу, який у його подальших творах вводився лише у вигляді незначних за обсягами і другорядних за функціями картин, що виконували роль необхідного місцевого фону дії.Монографічне дослідження творчості Калашникова розкриває нове бачення місця й значення письменника в історії російської літератури. Подальший розвиток культурних процесів довів, що поруч із літературою “центру” суспільство потребувало і розвитку літератур окремих регіонів. На початку ХІХ ст. ці літератури поставали не лише на національномовному, а й на російськомовному ґрунті, що дає підстави бачити спільні риси в розвитку сибірської літератури та літератур національних, зокрема, української. До таких рис, у першу чергу, слід віднести бажання письменника використати літературу як єдиний доступний шлях для розвязання соціальних проблем свого регіону. Можна без перебільшення сказати, що Калашников перебував у постійному творчому пошуку, дбав про вдосконалення змісту і форми своїх творів, ураховував зауваження критики та інтереси публіки, використовував літературний досвід сучасників.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
