Швидкісно-силова підготовка спортсменів - Курсовая работа

Боротьба виникла в період первообщінном ладі. Пізніше боротьба втратила таку вузьку, утилітарну спрямованість і перетворилася в комплекс осмислених технічних дій, ставала самобутнім засобом фізичного виховання. Міжнародна федерація спортивної боротьби (ФІЛА) прагне до широкого поширення боротьби у світі й постійно намагається зробити змагання з боротьби більше динамічними й видовищними. Змінилася й бальна оцінка технічних прийомів, що значно позначилося на результаті двобою, на різноманітності технічного арсеналу й на методиці підготовки борців у цілому. Борцеві необхідно мати силу в сполученні з витривалістю як загальної, так і спеціальної, а так само вміння застосовувати максимальне зусилля в кожній з моментів протягом всієї сутички, а іноді й декількох сутичок, де потрібно підняти темп і силовий тиск.У результаті обємної й напруженої роботи силової спрямованості в спортсменів істотно зростає рівень максимальної сили, силової витривалості, швидкісної сили. Часто спортсмени, що демонструють високі силові показники в типово силових вправах, виявляються не в змозі досягти високих показників сили в силових компонентах ігор, єдиноборств, перегони, веслування, плавання, перегони на ковзанах і т.д. Як відомо, кінцевим завданням силової підготовки спортсменів є саме досягнення високих показників сили й потужності рухів, характерних для даного виду спорту, тому в силовій підготовці виділяється розділ, повязаний з підвищенням здатностей спортсменів до утилізації наявного силового потенціалу в тренувальній і змагальної діяльності. Разом з тим досвід показує, що при виконанні таких вправ неможливо домогтися повноцінного розвитку сили навіть у тих видах спорту, де силовий компонент відіграє провідну роль у забезпеченні спортивного, результату, наприклад у гімнастиці або різних видах боротьби. Специфіка конкретного виду спорту, індивідуальні особливості спортсменів, вихідний рівень розвитку сили диктують необхідність переважного використання одного зі шляхів або комплексного їхнього застосування в тренувальному процесі.Однак не менша увага варто приділяти розвитку інших мязових груп, особливо сильно розвинених, тому що для застосування їхньої сили підбираються й виконуються найбільш результативні й технічні дії. У спортивній боротьбі сила являє собою динамічно статичні зусилля окремих груп мязів у різних рухах і позах. При цьому сила характеризується потужністю, неоднаковим режимом розвитку силових зусиль, а також силовою витривалістю - здатністю протистояти стомленню. Другий метод означає проведення переймів із супротивником, що перевершує борця у вазі й силі. При цьому сила характеризується потужністю, неоднаковим режимом розвитку силових зусиль (наприклад, вибухового характеру), а також силовою витривалістю, здатність протистояти стомленню, викликуваному силовими компонентами навантаження.В тестуванні прийняли участь борці греко-римського стилю які перебували на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей в період змагального мезоцикла, коли підготовленість спортсменів знаходилась на найвищому рівні. У тестуванні взяли участь 14 борців, з яких 7 - кандидати у майстри спорту, віком від 17-19 зі спортивним стажем занять 10-11років; 7 борців - майстри спорту, віком 18-21 років зі спортивним стажем занять 12-13 років. В період змагального мезоцикла спортсменам було запропоновано виконати педагогічні тести які визначають рівень розвитку силових та швидкісно-силових якостей. Силові якості спортсменів досліджувалися за показниками динамометрії сили мязів сильнішої кисті, виконання вправ: вис на зігнутих руках, згинання та розгинання рук в упорі лежачи, піднімання тулуба із положення лежачи протягом 30 с. Швидкісно-силові якості спортсменів тестувалися за даними контрольних вправ: стрибки угору, довжину з місця та стрибки через скакалку за 1 хвилину.В ході узагальнення матеріалів літературних джерел та даних передового досвіду щодо особливостей розвитку силових та швидкісно-силових якостей виявлено, що є три фази взаємин між рівнем силових можливостей і здатністю до реалізації силових якостей у процесі змагальної діяльності: фаза зниження реалізації, пристосувальна фаза та фаза паралельного розвитку. При недостатньому рівні потенційних можливостей здійснення анаеробних біохімічних процесів величина й тривалість виконання швидкісно-силових навантажень повинні зростати поступово. Отже, у переймах із супротивником борець повинен розвивати здатність проявляти силу в потрібному напрямку й вчасно переборювати опір супротивника для виконання прийому. Також у процесі підготовки кваліфікованих борців значне місце варто відводити силовим вправам з партнером, які не тільки ефективно розвивають силу й швидкісно-силові якості, але й одночасно дозволяють удосконалювати окремі технічні елементи. На основі експериментальних досліджень виявлено параметри рівня розвитку силових і швидкісно-силових якостей борців греко-римського стилю з кваліфікацією кандидат у майстри спорту та майстер спорту.

Зміст силовий борець тренувальний змагання

Вступ

Розділ 1. Огляд літературних джерел з проблеми силової та швидкісно-силової підготовки спортсменів

1.1 Особливості розвитку силових та швидкісно-силових якостей

1.2 Сенситивні періоди розвитку сили та швидкісно-силових здібностей

Розділ 2. Силова та швидкісно-силова підготовка борців греко-римського стилю

2.1 Особливості силової та швидкісно-силової підготовки борців

2.2 Визначення показників рівня розвитку сили і швидкісно-силових якостей борців греко-римського стилю високої кваліфікації

Висновки

Список використаних джерел