Сутність, структура і значення швейної промисловості в регіональній економіці України. Передумови її розміщення і територіальної організації. Аналіз внутрішньої та зовнішньої торгівлі продукцією галузі. Визначення проблем та перспектив розвитку галузі.
Знання територіальної структури виробництва по окремих галузях дає можливість оцінити конкурентну ситуацію на ринку певної продукції в регіональному масштабі, вибрати найбільш ефективно місце розташування майбутніх виробництв та налагодити оптимальну систему звязків з постачальниками сировини, матеріалів, послуг, тощо. Основним джерелом сировини для виробництва продукції швейної промисловості тисячоліттями слугувало сільське господарство, котре залишається найважливішим постачальником сировини для промисловості. Для швейної промисловості - найбільш давньої з галузей - протягом останніх десятиріч характерними стали зміни сировинної бази та зростання частки синтетичних волокон, котра на початку 1990-х років перевищувала 40% порівняно з виробництвом продукції з натуральної сировини. Статистичні дані показують, що виробництво продукції швейної промисловості з натуральної сировини має тенденцію до скорочення, натомість його заміщує виробництво продукції з штучних замінників. У першому питанні роботи було дано коротку характеристику галузевої структури швейної промисловості в розрізі наступних виробництв - виробництво пальт та напівпальт, плащів, костюмів, піджаків, суконь (включаючи халати, сарафани), брюк (включаючи робочі та жіночі), спідниць, блузок, курток (включаючи робочі), сорочок верхніх, білизни постільної.Швейна промисловість є складовою легкої промисловості, що спеціалізується на виробництві непродовольчих товарів народного споживання. Швейна промисловість відіграє важливу роль у загальній системі народного господарства країни. Галузева структура швейної промисловості являє собою її розподіл в розрізі наступних виробництв - виробництво пальт та напівпальт, плащів, костюмів, піджаків, суконь (включаючи халати, сарафани), брюк (включаючи робочі та жіночі), спідниць, блузок, курток (включаючи робочі), сорочок верхніх, білизни постільної. Можна спостерігати нерівномірну динаміку у зміні структури виробництва швейної галузі протягом 2005-2009 рр. У 2009 році порівняно з 2007 роком зросла питома вага у загальних обсягах виробництва по таких товарних групах як сукні (включаючи халати, сарафани) - (1,4%), куртки (включаючи робочі) - (0,6%), брюки (включаючи робочі та жіночі) - (5,9%), сорочки верхні - (3,3%), білизна постільна - (2,4%). Економічними районами, в яких швейна промисловість вирізняється найбільшим рівнем розвитку є Столичний (40,4%), Донецький (17,9%), Північно-Східний (8,3%), Карпатський (6,4%), Придніпровський (5,7%).Розміщення швейної промисловості тяжіє до великих промислових центрів країни.
Вывод
Швейна промисловість є складовою легкої промисловості, що спеціалізується на виробництві непродовольчих товарів народного споживання. Швейна промисловість відіграє важливу роль у загальній системі народного господарства країни. Після текстильної вона є найважливішою підгалуззю легкої промисловості. Забезпечення населення нашої країни якісним одягом є досить впливовим чинником як підвищення ефективності виробництва та збільшення добробуту населення, так і забезпеченості робочими місцями наявних трудових ресурсів, особливо жіночих.
Основним критерієм оцінки раціональності розміщення галузей легкої промисловості є вплив розміщення промисловості на досягнення більш високої продуктивності суспільної праці. Основними факторами, що впливають на розвиток та розміщення швейної промисловості, є історичний, природно-ресурсний, демографічний та соціально-економічний.
Характеристика сучасної галузевої структури швейної промисловості України передбачає аналіз діяльності даної галузі в розрізі окремих виробництв. Галузева структура швейної промисловості являє собою її розподіл в розрізі наступних виробництв - виробництво пальт та напівпальт, плащів, костюмів, піджаків, суконь (включаючи халати, сарафани), брюк (включаючи робочі та жіночі), спідниць, блузок, курток (включаючи робочі), сорочок верхніх, білизни постільної.
Можна спостерігати нерівномірну динаміку у зміні структури виробництва швейної галузі протягом 2005-2009 рр. У 2009 році порівняно з 2007 роком зросла питома вага у загальних обсягах виробництва по таких товарних групах як сукні (включаючи халати, сарафани) - (1,4%), куртки (включаючи робочі) - (0,6%), брюки (включаючи робочі та жіночі) - (5,9%), сорочки верхні - (3,3%), білизна постільна - (2,4%). По решті товарних груп спостерігалося зменшення питомої ваги у структурі загального випуску по галузі.
Промисловість розміщена у районах споживання, здебільшого у великих населених пунктах, оскільки перевести тканини і нитки для неї економніше, ніж готові вироби. У швейній промисловості створено виробничі обєднання і фірми. Швейна промисловість знедавна на 90 % задовольняла попит населення України на готовий одяг, білизну та іншу продукцію. Економічними районами, в яких швейна промисловість вирізняється найбільшим рівнем розвитку є Столичний (40,4%), Донецький (17,9%), Північно-Східний (8,3%), Карпатський (6,4%), Придніпровський (5,7%).Розміщення швейної промисловості тяжіє до великих промислових центрів країни. Це зумовлено домінуванням в процесі вибору місця розташування підприємств галузі споживчого та трудоресурсного факторів.
Починаючи з 2004 р., швейна промисловість почала нарощувати експортний потенціал. Така ж тенденція спостерігається і в 2009 р. У цілому по товарах швейної промисловості зберігається досить значне позитивне сальдо зовнішньої торгівлі. Головними партнерами України по експорту за цей період були такі країни: Німеччина, частка якої в загальному експорті до країн ЄС становила 67,6%; Франція - 9,7; Італія - 9,0; Великобританія - 8,4%. Переважно імпорт надходив з таких країн: Німеччини - 24% від загального імпорту з країн ЄС; Італії - 7,6; Великобританії - 4,1%.
Незважаючи на всі негаразди, що існують у наш час в галузі, все ж таки необхідно виділити основні перспективи щодо її подальшого розвитку та розміщення, здійснити аналіз можливостей вітчизняного виробництва в умовах переходу до ринкових умов господарювання і на основі цього аналізу побудувати стратегію подальшого розвитку галузі.
Список литературы
Бейдик О. О., Падун М. М. Географія: посібник для вступників до вищих навчальних закладів. - 2-е вид. - К.: Либідь, 2006. - 304 с.
Горленко І.А. Проблеми комплексного розвитку території. - К.,2005
Дані міністерства легкої промисловості України // платний сайт www.legprom.com.ua (оперативна статистична інформація стосовно розвитку виробництва та ринку легкої промисловості)
Денисенко Ю.Ф. Проблеми розвитку легкої промисловості в Україні // Економіка України, №5, 2004, с. 18-20
Єремнеко І.Б. Деякі фінансові аспекти реформування підприємств легкої промисловості України // Економіст, №8, 2004, с. 35-44
Івченко А.М. Регіональна економіка (теоретико-методологічні основи). - К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 2005. - 88 с.
Качан Є.П. Розміщення продуктивних сил. - К.,2007
Мащенко О.К., Олійник Я.Б., Степаненко А. В., Шищенко П. Г. Географія: Навчальний посібник для старшокласників та абітурієнтів. Програма і відповіді на всі запитання. - К.: Товариство “Знання”, КОО, 1998. - 829 с.
Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник.- К.: Знання, 1998. - с.378-392
Перспективи створення нових робочих місць // Україна: аспекти праці, №2, 2006, с.51-54
Перспективи створення нових робочих місць // Україна: аспекти праці, №2, 2009
Попов І.І. Статистика. - К.,2005
Розміщення продуктивних сил України: Навч. - метод. посібник для самост. вивч. дисц. / С.І.Дорогунцов, Ю.І. Пітюренко, Я.Б.Олійник та ін. - К.: КНЕУ, 2004. - с.181-198
Радченко А.П. Регіональна економіка. - К.: Вища школа, 2004. - с. 139-149
Статистичний щорічник України, 2008 рік
Чемісов Б.Г. Деякі методологічні аспекти аналізу територіальної організації промислового виробництва.// Український географічний журнал.-2007.- №4. - с.50-55
Чернюк Л.Г. Реформування економічних відносин і управління в промисловості. - К.,2006
Шаблій Г.О. Соціально-економічна географія України. - К.,2004 www.ukrstat.gov.ua www.minfin.gov.ua
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
