Шведська модель соціально-правової держави (історико-теоретичний аналіз) - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наукУ звязку з цим особливої ваги набуває вивчення світового, зокрема європейського досвіду державотворення, при цьому, закономірно, що пильну увагу привертають до себе випробувані часом і водночас спроможні постійно оновлюватися моделі соціально-правової держави, однією з яких є шведська модель. Устрій та функціонування суспільства у Швеції вважалися й вважаються для нас своєрідним зразком побудови соціально-правової держави, втіленням "держави загального добробуту”. Мета дослідження полягає у здійсненні комплексного історико-теоретичного аналізу шведської моделі соціально-правової держави, поглибленні загальнотеоретичних уявлень стосовно сутності, завдань, особливостей шведської моделі соціально-правової держави, зясування сучасного стану та основних тенденцій її розвитку. Для комплексного аналізу шведської моделі соціально-правової держави було застосовано системно-структурний метод дослідження. Виявлено особливості формування, функціонування і тенденції розвитку концепції соціально-правової держави на прикладі Швеції, визначено та всебічно проаналізовано особливості шведської моделі соціально-правової держави, визначено поняття "шведська модель соціально-правової держави"; виявлено та розкрито її сутнісні правові та соціальні характеристики.Стверджується, що, незважаючи на розробку у проаналізованих роботах окремих аспектів формування і розвитку шведської моделі соціально-правової держави, в Україні відсутні комплексні спеціальні дослідження природи, сутності, специфічних рис шведської моделі соціально-правової держави. Системно-структурний метод дав змогу проаналізувати модель соціально-правової держави, яка склалася у Швеції, як систему. На підставі проведеного аналізу відомого історії фактичного матеріалу автор виокремлює кілька принципових обставин, які, на його думку, значним чином вплинули на подальший розвиток шведської держави: а) шведські бонди (селяни-домогосподарі) не тільки ніколи не знали феодальної залежності, але навіть мали власну курію у станово-представницькому парламенті, який існував ще з початку XV ст.; б) поряд з могутньою центральною владою у Швеції завжди діяли різноманітні форми місцевого самоврядування; в) формування основних елементів шведського державного апарату та побудова стрункої системи державної адміністрації завершуються ще у XVII ст., коли завдяки територіальним завоюванням в Європі Швеція набула статусу великої держави; г) основи сучасного шведського законодавства про свободу інформації були закладені ще 1766 р. з прийняттям конституційного "Акту про свободу друку"; д) партійна система "Доби свобод" була не дуже схожою на теперішню, але закріплення того, що чиновники виконавчої влади залежні від волі парламентської більшості, що є однією з основних характеристик парламентського правління, стало реальністю; е) однією з особливостей конституційного акту ("Форми правління" 1809 р.), побудованого за принципом поділу державної влади, було те, що він запроваджував спеціальні інститути для контролю над урядом - конституційну комісію Риксдагу та інститут парламентських омбудсманів; є) соціальні рухи, які виникли у період індустріалізації Швеції, стали основною школою демократії і досі становлять ключовий елемент сучасного шведського суспільства; ж) територія Швеції ніколи не була окупована іноземними військами, а з 1814 р. Дослідження історичного розвитку виникнення та формування шведської державності дозволяє зробити висновок про те, що у багатьох відношеннях витоки шведської самобутності, укорінені в її національних державно-правових традиціях, які здійснили вирішальний вплив на формування шведської моделі соціально-правової держави, тобто історичні фактори були визначальними для формування шведської моделі соціально-правової держави. У підрозділі 2.

Основний зміст роботи