Форми бойківської сім’ї наприкінці ХІХ–в 30-х роках ХХ ст. Локальна специфіка весільних звичаїв у системі загальноукраїнської традиції. Етнопедагогічні традиції виховання дітей та молоді в бойківській родині. Порядок успадкування родинної влади й майна.
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукРобота виконана на кафедрі етнології та краєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Науковий доктор історичних наук, професор керівник: Борисенко Валентина Кирилівна, професор кафедри етнології та краєзнавства Офіційні доктор історичних наук, професор опоненти: Панчук Май Іванович, завідуючий відділом національних меншин Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України кандидат історичних наук Захист відбудеться 16.02.004 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20. у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м.Особливу зацікавленість для етнографічних досліджень становить аналіз відмінних локальних характеристик субетносів Карпатського регіону - бойків, гуцулів та лемків. Взаємостосунки у бойківській родині, специфіка сімейної обрядовості та відтінки звичаєвого права, які регулювали сімейне життя на повсякденному рівні, спеціально не досліджувалися. Предметом дослідження є розвиток сімейно-шлюбних стосунків бойківської родини, регламентування звичаєвим правом та традицією внутрішньосімейних відносин і морального фону в сімї, виховання та догляд дітей, а також родинні звичаї, обряди й традиції, які побутували в житті бойківської сімї. В наступній праці “Жіноча доля в Скільських горах” автор проаналізував становище жінки у великій та малій родинах, зазначав її права та обовязки, торкається інституту приймацтва. Фальковський у монографії “Західне пограниччя Гуцульщини: Долинами Пруту, Бистриці Наддвірнянської, Бистриці Солотвинської та Ломниці” безпосередньо торкається внутрішньо сімейних стосунків бойків, відносин між батьками і дітьми, їх регламентування традицією і громадськістю.У першому розділі “Традиції укладання шлюбу на Бойківщині” висвітлено дошлюбні звичаї і традиції та локальні особливості весільного обряду бойків. Локальною особливістю цього обряду на Бойківщині була видозміна його назви: на Сколівщині - “сватанки”, на Старосамбірщині - “згодини”, “зальоти”, у закарпатських бойків - “токма”, “пець важити”, а також поділ його на окремі етапи: 1) засилання сватів, 2) обговорення особливостей надання посагу. Традиція вимагала передавання спадку і влади в сімї старшому синові, за умови пізнішого вивінування (надання належної частини спадку) іншим спадкоємцям. Існувало кілька факторів, які суттєво впливали на подружні стосунки: 1) велика чи мала форма сімї (мала родина відрізнялася більшою демократичністю подружніх відносин; номінальним у ній було лідерство чоловіка, хоча нерідко його могла перейняти і жінка; натомість у великій родині ієрархічність її структури сприяла авторитарній владі чоловіка і повністю підлеглому становища жінки); 2) спосіб, у який сімя була утворена (шлюби, укладені батьками, нерідко були нещасливими); 3) вплив церкви на сімейні відносини бойків (літургії, проповіді парохів, реколекції - опанування ідеалів християнської родини подружніми парами); 4) вплив громадської думки, яка спиралася на встановлені канони християнської моралі і традицій. У родині першим наставником і вихователем була мати, хоча її роль у житті дитини набагато перевищувала лише виховальну.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
