Шляхта рівненського повіту в соціально-економічному та культурному житті краю кінця XVIII – початку ХХ ст. - Автореферат

Львівський національний університет імені Івана ФранкаЗ дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, м. В дисертації на основі аналізу архівних неопублікованих та опублікованих джерел і праць вітчизняних та зарубіжних істориків досліджено становище шляхти Рівненського повіту в соціально-економічному та культурному житті краю кінця XVIII - початку ХХ ст. В дисертації проаналізовано історіографічну спадщину та архівні матеріали щодо висвітлення проблеми, яка піднімається у роботі; дано характеристику зміни соціального становища шляхти в умовах посилення російського самодержавства і наступу на права шляхти; зясовано вплив шляхтичів на розвиток сільського господарства, мануфактурного та промислового виробництва, торговельних відносин у Рівненському повіті Волинської губернії; простежено місце шляхти в культурному житті краю. The gentry of Rivne district in the social, economic and cultural life of the land at the end of the 18-th - beginning of the 20-th century. In our masters thesis, basing on the published and unpublished archived sources as well as the works of the foreign and our countrys historians, we have researched the state of Rivne district gentry in the social, economic and cultural life of the land at the end of the 18th - beginning of the 20th century.Історична регіоналістика останнім часом набуває все більшого поширення, проте і надалі залишаються проблеми, які потребують подальшого вивчення, зокрема і питання місця шляхти Рівненського повіту Волинської губернії у соціально-економічному та культурному житті краю наприкінці XVIII - на початку ХХ ст. У радянський час поміщики дослідниками розглядались як кривдники українського селянства, на перший план висувались проблеми класового антагонізму, а питання утисків прав самих польських землевласників з боку царизму взагалі не досліджувались. Відтак, сьогодні, коли простежується тенденція переосмислення взаємовідносин російського самодержавства і шляхтичів, їх ролі в формуванні тогочасного життя, є актуальним проведення дослідження з даної проблематики задля всебічного та максимально обєктивного її вивчення. Реалізація мети дослідження передбачає виконання низки завдань: 1) простежити місце шляхетства Рівненського повіту в соціальній структурі краю у першій третині ХІХ ст.; За допомогою порівняльного методу зясовувалися загальні тенденції у зміні соціального становища шляхетства, його впливу на економічне та культурне життя Волинської губернії в цілому і встановлювались факти поширення загальних процесів у Рівненському повіті або ж особливості місця шляхти цього повіту.Полякова „Велике землеволодіння на Волині” та невідомого автора „Перелік землевласників і орендарів Волинскої губернії, у володінні яких перебуває не менше 50 десятин землі” подано списки шляхтичів, в тому числі і Рівненського повіту, з зазначенням місцерозташування маєтків та кількості десятин, які вони охоплювали. Дослідженню економічного розвитку Волині та місця у ньому шляхти цього краю у історіографії дореволюційної Росії не приділялося належної уваги. Дослідження вченими еволюції впливу шляхти Рівненського повіту Волинської губернії в культурній сфері здійснювалися не систематично і стосувалися лише окремих проявів її діяльності у цій сфері. За їх допомогою зясовувалися: податкове законодавство щодо виробництва та реалізації алкогольних напоїв, роль шляхти у розвитку цукрової промисловості і сприяння судноплавству у власних маєтках, вивчалося питання регулювання відносин між шляхтою та селянами. У другому розділі “Місце шляхти Рівненського повіту в соціальній структурі краю” розкрито соціальне становище шляхетства напередодні виступу 1830-1831 рр., наступ російського самодержавства на права польської аристократії у 1831-1862 рр., місце шляхти у соціальній структурі Рівненського повіту після другого польського повстання.