Значення корисних копалин в житті людства. Основні проблеми, пов’язані з експлуатацією надр та видобутком корисних копалин, їх регулювання на законодавчому рівні. Заходи по вирішенню екологічних проблем, пов’язаних з видобутком корисних копалин.
При низкой оригинальности работы "Шляхи вирішення екологічних проблем, пов’язаних з видобутком корисних копалин", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Людство в наш час стоїть перед близькою перспективою гострої нестачі корисних копалин, особливо органічних видів палива, потреба в яких весь час зростає. Серед основних проблем, повязаних з експлуатацією надр та видобутком корисних копалин, найгострішими можна назвати: - вичерпання запасів корисних копалин: втрата їх під час видобутку та навантаження; Отже, головна проблема не стільки в нестачі тих чи інших корисних копалин, а в тих наслідках, яких зазнає природа в ході їх видобування, переробки та використання . Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду. При розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися: 1) застосування раціональних, екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить до втрат запасів корисних копалин;При цьому зазначена проблема не може бути вирішена як за допомогою силових методів, так і односторонніх дій будь-якої країни, оскільки сьогодні мають місце тісна ресурсо-екологічна взаємозалежність усіх держав світу. Одночасно швидко збільшуються негативні антропотехногенні навантаження на природу, виснажуються і деградують грунти, скорочуються площі лісів, вичерпуються мінерально-сировинні й біологічні ресурси тощо. По-друге, в процесі еволюції суспільства та розвитку матеріального виробництва виник і функціонує так званий антропогенний обмін речовин між людиною та природою. З точки зору як економіки, так і особливо екології він є нераціональним, недосконалим і природоруйнівним, оскільки із збільшенням народонаселення та інтенсифікацією суспільного виробництва зростають обсяги різноманітних виробництв, у т.ч. й шкідливих і таких, які природа не спроможна нейтралізувати та утилізувати, виробничих та невиробничих відходів. По-четверте, людина як вища істота в ієрархії земної біосфери перебувала, перебуває і перебуватиме в суперечливих відносинах з навколишнім природним середовищем, бо вона не має власної екологічної ніші, в якій була б спроможна існувати подібно до інших живих організмів.
Вывод
На сучасному етапі розвитку цивілізації надзвичайно гострою стала проблема ресурсо-екологічної безпеки існування людства. При цьому зазначена проблема не може бути вирішена як за допомогою силових методів, так і односторонніх дій будь-якої країни, оскільки сьогодні мають місце тісна ресурсо-екологічна взаємозалежність усіх держав світу.
По-перше, ресурси планети обмежені і мають чітко окреслені параметри та величини, а кількість народонаселення і його матеріальні потреби зростають досить високими темпами. Одночасно швидко збільшуються негативні антропотехногенні навантаження на природу, виснажуються і деградують грунти, скорочуються площі лісів, вичерпуються мінерально-сировинні й біологічні ресурси тощо.
По-друге, в процесі еволюції суспільства та розвитку матеріального виробництва виник і функціонує так званий антропогенний обмін речовин між людиною та природою. Такому обміну притаманний відкритий, незамкнутий характер. З точки зору як економіки, так і особливо екології він є нераціональним, недосконалим і природоруйнівним, оскільки із збільшенням народонаселення та інтенсифікацією суспільного виробництва зростають обсяги різноманітних виробництв, у т.ч. й шкідливих і таких, які природа не спроможна нейтралізувати та утилізувати, виробничих та невиробничих відходів. Останні засмічують і виснажують довкілля та порушують екологічну рівновагу в біосфері, погіршують природні життєві умови людини.
По-третє, нинішній етап людської цивілізації нерозривно повязаний з всебічною інтенсифікацією та індустріалізацією матеріального виробництва на основі використання досягнень НТП, широкомасштабного залучення до господарського обігу дедалі зростаючих обсягів природних ресурсів. Крім того, цей етап супроводжується також потужним "демографічним вибухом" і стрімкими темпами урбанізації. Все це зрештою призводить до надмірного загострення відносин суспільства з навколишнім природним середовищем та поглиблення ресурсо-екологічної кризи майже в усіх регіонах планети.
По-четверте, людина як вища істота в ієрархії земної біосфери перебувала, перебуває і перебуватиме в суперечливих відносинах з навколишнім природним середовищем, бо вона не має власної екологічної ніші, в якій була б спроможна існувати подібно до інших живих організмів. Екологічна ніша людського суспільства - це, по суті, вся планета і навколо-планетний простір. За подібної ситуації організувати сталий, екологобезпечний, регульований та розумний режим функціонування економіки в земній біосфері надзвичайно складно, якщо взагалі можливо.
По-пяте, зростають та дедалі загострюються політичні, національні і соціально-економічні суперечності й протистояння між різними народами і країнами стосовно використання ресурсів біосфери. Внаслідок нерівномірності їх розвитку, намагання одних держав "жити" за рахунок пограбування природи та населення інших країн в останні два-три десятиліття набрали високих темпів.
Тому дії суспільства мають бути тепер обовязково зрівноваженими й адекватними нинішній екологічній ситуації та не повинні вступати в суперечність з природними й екологічними законами, призводити до негативних і незворотніх процесів у біосфері. Тобто, соціально-економічна діяльність суспільства не повинна підривати природну основу здорового фізичного й психічного розвитку людини.
Виконання цих вимог може бути забезпечене тільки тоді, коли виробничо-господарська діяльність суспільства, напрями, способи, техніка і технологія природокористування та природоперетворення грунтуватиметься на науково виваженому еколого-економічному прогнозі розвитку продуктивних сил.
Отже, шлях до виходу з кризи названий: це перебудова передусім людської свідомості щодо природи, розробка принципово нових засад взаємодії Людини і Природи, принципово інший шлях розвитку цивілізації.
Французький філософ XVII ст. Ш. Монтескє писав, що природа завжди діє повільно і, якщо можна так висловитися, бережливо: її дії ніколи не бувають насильницькими. Навіть у своїх продуктах вона вимагає помірності: поводитися за правилами та відповідно до умов. Якщо ж її примушують, вона швидко виснажується і всю силу, що залишиться, спрямовує на те, щоб зберегти себе, цілком втрачаючи при цьому свою продукуючу спроможність і відтворювальну міць. Людство повинно усвідомити, що воно внаслідок еволюції та безперервного розвитку стало наймогутнішим посилювачем і прискорювачем не лише суспільних, а й природних процесів, головним трансформатором останніх. Саме воно тепер визначає характер взаємовідносин суспільного виробництва з навколишнім середовищем, динаміку процесів у біосфері, обмін речовин та енергії між живою й неживою природою. І зважаючи на це, людина має невідкладно та наполегливо вчитися діяти так, як діє природа - повільно, бережливо й виважено.
Відомий німецький філософ та еколог Е. Калленбах пропонує низку етичних правил поводження людини на Землі . Запам’ ятаймо їх.
? Люби й шануй Землю, яка благословляє життя й управляє ним.
? Вважай кожен твій день на Землі священним й святкуй зміну пір року.
? Не вважай себе вищим за інші живі істоти й не поводься так, щоб вони зникали.
? Будь вдячним тваринам і рослинам за їжу, яку вони тобі дають.
? Обмежуй кількість своїх нащадків, бо велике число людей обтяжливе для Землі.
? Не занапащай і не забруднюй багатств зброєю війни .
? Не ганяйся за прибутками від багатств Землі, а намагайся відновлювати її виснажені сили.
? Не приховуй від себе й від інших наслідків твоєї діяльності на Землі.
? Не обкрадай майбутніх поколінь, виснажуючи і забруднюючи Землю.
? Споживай дари Землі помірно, бо всі її мешканці мають однакове право на її багатства.
Список литературы
1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екології .- К.: Либідь, 2006.- 408 с.
2. Григорєв А.А. Екологічні уроки минулого і сучасності . - М., 1991
