Шляхи вдосконалення управління туристичним агентством (на прикладі турагентства "Галопам по Європах") - Дипломная работа

На теперішній час у туристичній галузі зайнято понад 360 млн. населення світу, тобто кожний десятий працівник, а за прогнозом 2010 року кожна шоста працездатна людина у світі буде задіяна в цій сфері економіки. Частка туризму і готельно-ресторанного бізнесу складає приблизно 10 % світового валового національного продукту, 7 % загального обсягу інвестицій, 11 % світового споживання витрат, 8 % усіх податкових надходжень і третину світової торгівлі послугами. На даний час, коли основним наповнювачем бюджету багатьох розвинутих країн світу, зокрема Іспанії, Греції, Франції, Швеції є сфера відпочинку, в Україні цей комплекс як окремий вид економічної діяльності, навіть не виділяють у державній статистиці. Представляючи собою специфічну сферу економічної діяльності, підприємства сфери відпочинку безпосередньо повязані із задоволенням як матеріальних так і духовних потреб населення і є достатньо мобільними щодо нових форм господарювання, а також сприяють зовнішньоекономічній діяльності держави. Тому актуальність і значимість створення в Україні сфери відпочинку на рівні міжнародних вимог, необхідність розвязку науково-методологічних проблем розвитку туристичних підприємств на основі багатоукладної економіки обумовили вибір теми дослідження.Так, туризм стимулює розвиток елементів інфраструктури - готелів, ресторанів, підприємств торгівлі тощо. Він зумовлює збільшення доходної частини бюджету за рахунок податків, що можуть бути прямими (плата за візу, митний збір) або непрямими (збільшення заробітної плати робітників спричинює збільшення сум прибуткового податку, що сплачується ними в бюджет). Крім цього туризм має широкі можливості для залучення іноземної валюти і різного роду інвестицій. Важливе значення має вклад сфери відпочинку в платіжний баланс країни, який виражається у вигляді різниці між витратами на відпочинок у країні і витратами резидентів цієї ж країни за кордоном. Але не менш важливі є соціальні функції сфери відпочинку, особливо якщо розглядати відпочинок як форму розумового та фізичного виховання, що реалізується через гуманітарно-соціальні функції, [1].Проте, Україна має прекрасні умови для організації відпочинку на берегах І лиманах Чорного і Азовського морів, водойм і річок, в Кримських горах і Українських Карпатах [25]. За даними «Майгер Консалтінг» від 01.02.08 в минулому році популярність України для туристів зросла: за даними офіційної статистики, приріст туристів до України в першій половині 2008 р., в порівнянні з аналогічним періодом 2006 р., склав 16%. До прийняття Закону України "Про курорти" на території України постановами Ради Міністрів СРСР, Ради Міністрів УРСР було затверджено межі округів та зон санітарної охорони 27 курортів та положення про 33 курорти. На даний час за формальними ознаками до курортів можна віднести лише 27 територій, при цьому, з юридичної точки зору жоден з курортів повністю не відповідає вимогам Закону України "Про курорти". Слабкий розвиток має мережа туристичних інформаційних центрів, відсутні туристичні представництва України за кордоном та офіційний інформаційний портал, за допомогою яких туристи, в тому числі іноземні, могли б отримувати інформацію щодо національного та регіональних туристичних продуктів.Держава проголошує туризм одним з пріоритетних напрямів розвитку національної культури та економіки і створює сприятливі умови для туристичної діяльності. Основними напрямами державної політики в галузі туризму є: залучення громадян до раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, природним середовищем, організація оздоровлення населення; забезпечення раціонального використання та збереження туристичних ресурсів, становлення туризму як високорентабельної галузі економіки України, створення ефективної системи туристичної діяльності для забезпечення потреб внутрішнього та іноземного туризму; створення та вдосконалення нормативно-правової бази в галузі туризму відповідно до чинного законодавства України, міжнародних норм і правил; захист прав та інтересів держави в галузі туризму; створення сприятливого для розвитку туризму податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів контролю; створення економічних умов, які стимулюють розвиток туризму в Україні; запровадження пільгових умов для організації туристичної та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків, молоді, інвалідів та малозабезпечених верств населення; заохочення національних та іноземних інвестицій в розвиток туристичної індустрії; встановлення порядку стандартизації, сертифікації та ліцензування в галузі туризму; впровадження системи статистичної звітності субєктів туристичної діяльності; визначення порядку управління державною власністю в галузі туризму; створення рівних можливостей на ринку туристичних послуг для субєктів підприємництва незалежно від форм власності, сприяння розвитку конкуренції, забезпечення дотримання у цій галузі антимонопольного законодавства; забезпечення безпеки туристі

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сучасний стан розвитку міжнародного туризму

1.1 Характеристика туризму як сфери послуг на міжнародному рівні

1.2 Туристичний бізнес в Україні

1.3 Правові основи розвитку туризму

Розділ 2. Особливості управління туристичним підприємством на сучасному етапі

2.1 Стратегічне управління турфірмою при виході на міжнародний ринок

2.2 Формування основних стратегічних напрямків розвитку туристичного підприємства

2.3 Розробка методики стратегічного управління турфірмою

2.4 Економічні ризики туристичного бізнесу

3. Шляхи вдосконалення управління туристичним агентством (на прикладі турагенства «Галопам по Європах»)

3.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства «Галопам по Європах»

3.2 Характеристики формування основних стратегічних напрямів розвитку туристичного підприємства «Галопам по Європах» при виході на міжнародний ринок

3.3 Шляхи удосконалення управління туристичним підприємством 78

Висновки

Список використаної літератури