Шляхи вдосконалення методики оцінки кредитоспроможності позичальника - Дипломная работа

Зобовязання з кредитування виникають не тільки тоді коли є факт надання грошей або майна на умовах повернення, а й тоді, коли сторона основного зобовязання (купвля-продаж, підряд і т. інш.) надала іншій стороні відстрочку виконання зобовязань (сплатити грошові кошти, передати майно, виконати роботи, надати послуги). Згідно зі ст.3 Закону України «Про банки та банківську діяльність» операції з привернення та розміщення грошових вкладів та кредитів можуть виконувати тільки банки .[16] Цей показник визначається як співвідношення сукупної заборгованості за кредитами одного позичальника та 50% суми позабалансових зобовязань, які видані по відношенню до цього позичальника, до суми власних коштів банка. Максимальний розмір ризику є дуже важливим економічним показником, тому що його невиконання у випадку неповернення кредиту крупним позичальником (суми кредиту в великому розмірі) може призвести до банкрутства банка. Задачі докорінного поліпшення функціонування кредитного механізму висувають на перший план необхідність обґрунтування та використання економічних методів управління кредитом та банками, зорієнтованих на виконання економічних меж кредиту.Так автори однієї з методик кредитоспроможністю позичальника називають „його здатність своєчасно сповна розрахуватися за своїми зобовязаннями (основним боргом та відсотками)” [14] На думку інших авторів, це твердження не розкриває суттєвих відмінностей між поняттями „платоспроможність” і „кредитоспроможність”. Банківська енциклопедія дає таке визначення: „Кредитоспроможність - це сукупність матеріальних та фінансових можливостей позичальника, що визначають його спроможність повернути кредит в строк та повному обсязі” [10]. Автори ще однієї методики вважають, що „кредитоспроможність є оцінкою банком позичальника з погляду можливості й доцільності надання йому кредиту і визначає ймовірність повернення позик і виплати процентів по них у майбутньому” [40]. Згідно з Положенням НБУ „Про кредитування” (яке діяло), „кредитоспроможність - це здатність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобовязаннями” [2]. Світова та вітчизняна банківська практика дозволила виділити критерії кредитоспроможності клієнта: характер клієнта, спроможність позичати кошти, спроможність заробляти кошти в ході поточної діяльності для погашення боргу (фінансові можливості), капітал, забезпечення кредиту, умови в яких здійснюється кредитна умова, контроль (законодавча основа діяльності позичальника, відповідність характеру кредиту стандартам банку та органів нагляду).В світовій практиці найбільш відоме джерело даних про кредитоспроможність - фірма «Дан енд Бредстріт», яка збирає інформацію приблизно про 3 млн. фірм США та Канади та надає її за підпискою. Перший з 6 розділів звіту містить відомості загального характеру - найменування та адреса фірми: код галузі та підприємства; характер виробництва; форма власності; сумарна оцінка кредитоспроможності (рейтинг); швидкість сплати фірмою рахунків; обсяг продажу, власний капітал, число зайнятих; загальний стан та тенденції розвитку фірми. Перші два знака представляють собою оцінку фінансової стійкості фірми, а останній - оцінку її кредитоспроможності. Ще одним джерелом відомостей є Служба взаємного обміну кредитною інформацією при національній асоціації управління кредитом - організація, яка надає відомості про кредити, отримані фірмою у постачальників по всій країні. Тому в якості джерела відомостей, необхідних для розрахунку показників кредитоспроможності, слід використовувати: дані оперативного обліку, бізнес-план, відомості, що накопичуються в банках, відомості статистичних органів, дані анкети клієнтів, інформацію постачальників, результати обробки даних обстеження за спеціальними програмами, відомості спеціалізованих бюро з оцінки кредитоспроможності господарських організацій.Кредитор - це субєкт кредитних відносин, який надає кредити іншому субєкту господарської діяльності в тимчасове використання грошові кошти на умовах повернення, платності, строковості. Кредитна лінія - згода банка-кредитора надати кредит в майбутньому, в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовлені розміри за певний відрізок часу без проведення додаткових спеціальних переговорів. До складання кредитної угоди спеціаліст банка повинен щільно проаналізувати кредитоспроможність потенціального позичальника, тобто його спроможність своєчасно повернути кредит, вивчити фактори, які можуть спровокувати його неповернення. В звязку з цим спеціаліст банка з‘ясовує питання звязків клієнта з іншими банками: з якими банками співробітничає клієнт; Методика оцінки доцільності надання банківського кредиту, розроблена також і українськими банками для визначення платоспроможності підприємств, яким надаються кредити, оцінки припустимих розмірів кредитів та строків їх погашення.Ділення на бізнес-напрями, а також підрозділи їх підтримки, проведено по всій системі АКБ «Укрсоцбанк».Система банка складається з головного офісу в Києві, 27

ЗМІСТ

Вступ4

Розділ 1 Теоретичні аспекти оцінки кредитоспроможності

1.1 Поняття та критерії кредитоспроможності позичальника

1.2 Зарубіжний досвід оцінки кредитоспроможності

1.3 Досвід оцінки кредитоспроможності в банках України

Розділ 2 Аналіз методики оцінки кредитоспроможності позичальників-юридичних осіб АКБ «Укрсоцбанк»

2.1 Економічна характеристика АКБ «Укрсоцбанк»

2.2 Характеристика методики оцінки кредитоспроможності АКБ „Укрсоцбанк”

Розділ 3 Шляхи вдосконалення методики оцінки кредитоспроможності позичальника

3.1 Проблеми оцінки кредитоспроможності позичальників в банках України

3.2 Дискримінантний аналіз в оцінці кредитоспроможності позичальника

3.3 Вдосоналення методики оцінки кредитоспроможності юридичних осіб АКБ „Укрсоцбанк”

Висновки

Список використаної літератури

ДОДАТКИ