Сутність, характерні ознаки та місце конфлікту в корпоративній культурі організації. Специфіка прояву конфлікту та його вплив на результати діяльності організації. Заходи щодо зниження негативного впливу конфліктних ситуацій на стан підприємства.
Напруження соціального, економічного, політичного, демографічного та психологічного стану суспільства спричиняють істотні зміни не лише у побутовому житті кожної людини, а й в особистісній її структурі та поведінці. В наш час, коли умови життя людей часто і швидко змінюються, іноді кардинально, коли слово «стресс» і «депресія» відомі багатьом ще з шкільної парти, неможливо переоцінити актуальність проблеми конфлікту та методів його вирішення. Сучасна школа менеджменту дійшла до висновку, що конфлікт, попри негативні риси, відіграє і позитивну роль - сприяє руху організації вперед і визначає фактори, що заважають цьому процесу.У конфліктах беруть участь як окремі особи, так і групи людей. Конфлікт - це ситуація, набір обставин, при якій виникає: зіткнення протилежних сторін, сил чи поглядів, має місце відсутність згоди між двома чи більше субєктами або спостерігається внутрішній дискомфорт однієї особи. У конфліктній ситуації кожна зацікавлена сторона прагне відстоювати та досягати реалізації власних мети, цілей, думок, завдань, точки зору, при цьому вона наводить аргументи на свою користь, перешкоджає опоненту чинити так само, використовує всі прийнятні у даній ситуації заходи та форми впливу і намагається здолати опір іншої сторони. Донедавна, домінуючою вважалася точка зору, згідно з якою конфлікти в організації - річ небажана (доктрина школи Вебера), їх необхідно уникати, а якщо вони все ж таки зявляються, то гасити на ранній стадії, не даючи змоги розвиватися. Однак сучасна школа менеджменту дійшла до висновку, що конфлікт, попри негативні риси, відіграє і позитивну роль - сприяє рухові організації вперед і визначає фактори, що заважають цьому процесові.Розвиток конфлікту, як правило, відбувається з поступовим розширенням складу його учасників, іноді й предмета конфлікту: виникнення невеликої конфліктної ситуації втягує у взаємодію двох субєктів, ті залучають своїх захисників, свідків, адвокатів; зачіпаються інтереси свідків, розростається предмет конфлікту та склад його учасників. Причини конфлікту - це явища, події, факти, ситуації, що передують конфліктові та викликають його за певних умов діяльності субєктів соціальної взаємодії. Крім того, ступінь конструктивності конфлікту може змінюватися у процесі його розвитку. Виділяють такі види конструктивного впливу конфлікту на його основних учасників [6]: конфлікт допомагає глибше оцінити індивідуально-психологічні особливості людей, які беруть участь у ньому, їхні ціннісні орієнтації, мотиви, стрес-реакції. конфлікт усуває цілком чи частково наявні суперечності, висвітлюючи вузькі місця, невирішені питання, факти недостатньої діловитості й порядності.Практично конфлікт в організації завжди можна помітити через певні зовнішні прояви: високий рівень напруженості в колективі; зниження працездатності; погіршення виробничих і фінансових показників; зміна взаємин із постачальниками й покупцями та ін. Менеджер повинен не усувати конфлікт, а керувати ним і ефективно використовувати. Психологами розроблено і рекомендовано до застосування в практичній діяльності загальні правила поводження з конфліктами в організації [7]. Раціоналізація поведінки учасників на будь-якому етапі конфліктної взаємодії буде сприяти підвищенню рівня конструктивності, розвязанню конфлікту з усуненням джерела конфліктної ситуації та відновленню нормальних відносин між людьми. Визначення проблеми в категоріях цілей, а не рішень, на основі аналізу не тільки різних позицій, але й інтересів, що стоять за ними.Управління конфліктами означає не тільки визначення можливих зон їх виникнення в організації, але й зниження конфліктного потенціалу спільноти, тобто запобігання конфліктній ситуації, вплив управлінськими засобами на процеси спільної діяльності людей таким чином, щоб обєктивно наявні суперечності не переростали в усвідомлене протистояння. Управління конфліктом - це цілеспрямований, обумовлений обєктивними законами вплив на його динаміку в інтересах розвитку чи руйнування тієї соціальної системи, до якої має стосунок даний конфлікт. Основна мета управління конфліктами полягає в тому, щоб запобігати деструктивним конфліктам і сприяти адекватному розвязанню конструктивних. Управління конфліктами як складний процес включає конкретні види діяльності: профілактика й запобігання виникненню конфлікту; Зміст управління конфліктами полягає в суворій відповідності етапів до їх динаміки (табл.Управління конфліктами прийнято розглядати у двох аспектах: внутрішньому й зовнішньому. Зовнішній аспект управління конфліктами відбиває організаційно-технологічні сторони цього складного процесу, у якому субєктом управління може виступати керівник (менеджер), лідер чи посередник (медіатор). Алгоритм діяльності керівника в процесі управління конфліктами залежить від змісту конфлікту, умов його виникнення й розвитку [2].
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ I. СУТНІСТЬ КОНФЛІКТІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗАЦІЮ
1.1 Сутність, характерні ознаки та місце конфлікту в корпоративній культурі організації
1.2 Специфіка прояву конфлікту та його вплив на результати діяльності організації
РОЗДІЛ II. ШЛЯХИ УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТНОЮ СИТУАЦІЄЮ В ОРГАНІЗАЦІЇ
2.1 Організаційний підхід до управління конфліктами
2.2 Управління конфліктною ситуацією внутрішніми силами підприємства
2.3 Заходи щодо зниження негативного впливу конфліктних ситуацій на стан організації
ВИСНОВКИ
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА управління конфліктна ситуація
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
