Короткий огляд основних показників характеристики стародавніх шляхів. Роль Сіверського Дінця, як торгового шляху. Аналіз річкових та сухопутних шляхів сполучення. Встановлення закономірностей пролягання шляхів між Лісостепом та узбережжям Чорного Моря.
При низкой оригинальности работы "Шляхи скіфського часу на території Дніпро-Донецького Лісостепу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Специфічні умови Лісостепу з його відносно мяким кліматом, багатими пасовищами, родючими чорноземними ґрунтами, різноманітною флорою та фауною робили його дуже привабливим для заселення землеробськими племенами раннього залізного віку. Виділені окремі племена будинського союзу у такому разі будуть відповідати племенам, які були згадані “батьком історії”. На протязі всього свого існування ці племена були тісно повязані з кочовиками, а, отже, опосередковано, і з античними колоніями Північного Причорноморя.Численні знахідки предметів античного імпорту у похованнях та культурних шарах поселень та городищ свідчать про активні відносини між місцевим населенням та грецькими колоністами. 6), по яким грецький імпорт міг потрапляти до Лісостепу: перший проходив по Дніпру, Ворсклі та Мерчику (Брашинский, 1980, с. Більшість дослідників схильні визнавати провідну роль річкових шляхів, хоча ми схильні вважати, що співвідношення водних та сухопутних шляхів було більш збалансованим (Болтрик, 1990, с. Це Геродотів шлях до країни аргіпєїв, який перетинав південь Східної Європи з заходу на схід, та Муравський Шлях (Русов, 1876, с. На усьому своєму шляху він проходив по вододільній височині у верхівях річок Вовча, Самара, Орель, Берестова, Орчик, Коломак, Мерчик, Мерла, Ворскла і Сейм із західного боку і біля верхівїв річок Берека, Уди, Мжа на сході.Таким чином, зробивши короткий огляд основних показників характеристики стародавніх шляхів,можна зробити ряд висновків. По-перше, ми бачимо, що якщо виходити з існування сталих шляхів між Лісостепом та узбережжям Чорного Моря, можна припустити про наявність торгівельно-обмінних звязків між будинами та греками. Проте таке припущення ставить перед нами ще більше питань: наскільки дійовим був контроль над шляхами з боку землеробів, яку роль виконували кочовики у цих відносинах, був цей обмін рівноцінним чи приховував непряму експлуатацію з боку колоністів, який характер використання шляхів переважав - збройний чи мирний, та ін.
Вывод
Таким чином, зробивши короткий огляд основних показників характеристики стародавніх шляхів,можна зробити ряд висновків.
По-перше, ми бачимо, що якщо виходити з існування сталих шляхів між Лісостепом та узбережжям Чорного Моря, можна припустити про наявність торгівельно-обмінних звязків між будинами та греками. Проте таке припущення ставить перед нами ще більше питань: наскільки дійовим був контроль над шляхами з боку землеробів, яку роль виконували кочовики у цих відносинах, був цей обмін рівноцінним чи приховував непряму експлуатацію з боку колоністів, який характер використання шляхів переважав - збройний чи мирний, та ін.
По-друге, оскільки співвідношення навантаження на водні та сухопутні шляхи було неоднаковим в різні часи, то при ствердженні пріоритету того чи іншого виду сполучення, необхідно вказувати який саме період охоплюється.
По-третє, встановлення закономірностей пролягання шляів (таких як тяжіння до вододілів) дозволить скеровувати розвідки з окреслення поселенських структур в просторі.
Рис. 1. Карта Лівобережного Лісостепу
….…. - Муравський шлях
- Вал в урочищі Валки
Список литературы
1. Алексеев А.Ю. Хронография Европейской Скифии. - СПБ, 2003. - 416 с.
2. Бандуровский А.В. О путях проникновения античного импорта в верховья Северского Донца в скифскую эпоху (по материалам раскопок и разведок последних лет) // Археологічні відкриття на Україні 1999-2000 рр. : Зб. наук. пр.- К., 2002.- С. 5 - 9.
6. Книга Большому чертежу. - М: Наука; Л.: Б.и., 1950. - 153 с.
7. Медведев А.П. Новый аспект этногеографии Древней Скифии (меланхлены и будины) // Исторические записки: науч. труды ист. фак. ВГУ. Воронеж, 2005. - С. 92 - 103.
8. Русов А.А. Русские трактаты в конце XVII и начале XVIII веков и некоторые данные о Днепре из атласа конца пришлого столетия: Монографія. К.: Типография Франца, 1876.- 150 с.
9. Справочник по археологии Украины. Харьковская область / АН УССР, Інститут археологии; Шрамко Б.А., Михеев В.К., Грубник-Буйнова Л.П. - К., 1977. - 155 с.
10. Шрамко Б.А. Бельское городище скифской эпохи (город Гелон). - К., 1987. - 182 с.
11. Шрамко Б.А. Люботинское городище / Люботинское городище: Зб. наук. пр. - Х., 1998. - С. 9 - 140.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
