Шляхи подолання банкрутства підприємства та його виходу з кризи на сучасному етапі - Курсовая работа

Боржником відповідний субєкт вважається на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, банкрутом - після того, як арбітражний суд прийме постанову про визнання боржника банкрутом. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», - неспроможність субєкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобовязання перед кредиторами, у тому числі із заробітної плати, а також виконати зобовязання щодо сплати податків і зборів не інакше як через відновлення платоспроможності. До складу грошових зобовязань боржника не зараховуються неустойка (пеня, штраф), визначена на день подання заяви до арбітражного суду, а також зобовязання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоровю громадян, зобовязання з виплати авторської винагороди, зобовязання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникають з такої участі. Справу про банкрутство порушує арбітражний суд, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом (п. Таку ж дію арбітражний суд може вчинити щодо будь-якої угоди боржника про продаж майна чи прийняття останнім на себе зобовязань протягом одного місяця до початку провадження у справі про банкрутство, якщо продаж майна здійснено з метою приховання цього майна або несплати боргів, якщо боржник у результаті угоди отримав набагато менше, ніж реальна ціна угоди (майна), а також у разі, якщо боржник на момент укладання угоди вже був фактично неплатоспроможним чи став неплатоспроможним у результаті виконання цієї угоди.Розробка плану фінансового оздоровлення здійснюється, як правило, фінансовими та контролінговими службами підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, представниками потенційного санатора, незалежними аудиторськими та консалтинговими фірмами.Оцінка зовнішніх умов, в яких функціонує підприємство, є основою стратегічного планування і включає вивчення загальних політико-економічних тенденцій, які впливають на діяльність підприємства, аналіз галузі та ринкового сегменту. Аналіз причин фінансової кризи та слабких місць полягає в систематизації та оцінюванні причин фінансової кризи та наслідків їх впливу на фінансово-господарську діяльність підприємства. Виявлення симптомів кризи робиться на підставі аналізу слабких місць на підприємстві. Лише за умови успішного виконання цієї програми підприємство може отримати можливість реалізувати план санації, тобто здійснити заходи для відновлення прибутковості та досягнення стратегічних конкурентних переваг. Санація вважається успішною, якщо з допомогою зовнішніх та внутрішніх фінансових джерел, проведення організаційних та виробничо-технічних удосконалень підприємство виходить з кризи (нормалізує виробничу діяльність та уникає банкрутства) і забезпечує свою прибутковість та конкурентоспроможність у довгостроковому періоді.Для його досягнення необхідно забезпечити постійну платоспроможність субєкта, високу ліквідність його балансу, фінансову незалежність і високу результативність господарювання. Стан фінансів підприємства характеризується розміщенням його засобів і джерел їхнього формування, аналіз фінансового стану проводиться з метою установити, наскільки ефективно використовуються фінансові ресурси, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Фінансову ефективність роботи підприємства відбивають: забезпеченість власними оборотними коштами і їхня схоронність, стан нормованих запасів товарно-матеріальних цінностей, стан і динаміка дебіторської і кредиторської заборгованості, оборотність оборотних коштів, матеріальне забезпечення банківських кредитів, платоспроможність.

2.2 План санації. Класична модель санаціїПлан фінансового оздоровлення підприємства складається зі вступу та чотирьох розділів.

Благополучний фінансовий стан підприємства - це важлива умова його безперервного й ефективного функціонування. Для його досягнення необхідно забезпечити постійну платоспроможність субєкта, високу ліквідність його балансу, фінансову незалежність і високу результативність господарювання.

Фінансовий стан підприємства необхідно аналізувати з позицій і короткострокової, і довгострокової перспектив, тому що критерії його оцінки можуть бути різні. Стан фінансів підприємства характеризується розміщенням його засобів і джерел їхнього формування, аналіз фінансового стану проводиться з метою установити, наскільки ефективно використовуються фінансові ресурси, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Фінансову ефективність роботи підприємства відбивають: забезпеченість власними оборотними коштами і їхня схоронність, стан нормованих запасів товарно-матеріальних цінностей, стан і динаміка дебіторської і кредиторської заборгованості, оборотність оборотних коштів, матеріальне забезпечення банківських кредитів, платоспроможність.

Задачами санації насамперед є оцінка фінансового аналізу, перевірка витрати засобів по цільовому призначенню, виявлення причин фінансових утруднень, можливостей поліпшення використання фінансових ресурсів, прискорення обороту засобів і зміцнення фінансового становища.

Прийняття рішень у таких областях, як, наприклад, придбання елементів основного капіталу, кадрова політика, визначення асортименту продукції, що пускається, відноситься до довгострокового планування. Такі рішення визначають діяльність підприємства на багато років вперед і повинні бути відбиті в довгострокових планах (бюджетах), де ступінь деталізації є досить невисока. Довгострокові плани являють собою свого роду рамкову конструкцію, складеними елементами якої є короткострокові плани. План санації це і є довгостроковий план діяльності підприємства направлений на вихід підприємства з кризи.

Таким чином, проведений санаційний аудит підприємства дає змогу оцінити, наскільки підприємство готове до погашення своїх боргів і відповісти на запитання, наскільки воно є незалежним з фінансового боку, збільшується або зменшується рівень цієї незалежності, чи відповідає стан активів і пасивів підприємства цілям його господарської діяльності.

1. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, №42-43, ст. 378).

2. Закон України «Про господарські товариства» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, №48, ст. 480).

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації» від 22 липня 1998 р. №1114.

4. Бандурка О.М., Коробов М.Я. та ін. Фінансова діяльність підприємства. К.: Либідь, 1998. - стор. 98 -116.

5. Гавриліна Н.Ю. З історії розвитку відносин банкрутства // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту. 2004. - вип. 5 - стор. 68 - 70.

6. Джунь В.В. Проблемні питання вдосконалення організації провадження у справах про банкрутство. // Вісник господарського судочинства. - К. 2004. - №2. - стор. 184 - 191.

7. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств. / Навчальний посібник. - К: Видавничий дім «Скарби», 2001. - 336 с.

8. Колісник М.К., Ільчук П.Г., Віблий П.І. Фінансова санація і антикризове управління підприємством: Навчальний посібник - К.: Кондор, 2007. - стор. 15 - 19, 35 - 38.

9. Копилюк О.І., Штангрет А.М. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - стор. 8 - 20, 68 - 78, 133 - 139.

10. Леонов Д.В. Фінансова криза та український бізнес // Цінні папери України. - 2008. - №42. - стор. 17 - 20.

11. Майборода Т.Г. Як подолати фінансову кризу? // Цінні папери України. - 2008. - №42. - стор. 25 - 26.

12. Поляков Б.Н. Процедура банкротства. - К.: Кондор. - 2002. - стор. 242 - 250.

13. С.Я. Салига, Є.І. Лященко, О.І. Дацій та ін. Антикризове фінансове управління підприємством. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - стор. 45 - 79.

14. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: навчальний посібник. - К.:КНЕУ, 2000. - стор. 350 - 361.

15. Третяк О. Про проблему банкрутства підприємств // Економіка України. - 2000. - №2.

16. Управління фінансовою санацією підприємства: Навчальний посібник/ С.Я. Салига, О.І. Дацій, Н.В. Нестеренко, О.В. Серебряков. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - с. 80 - 93, 122 - 146.

Размещено на .ru