Шляхи підвищення продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах - Автореферат

Шляхи підвищення продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствахОбсяги виробництва продукції різко скоротились, а витрати живої і уречевленої праці на одиницю продукції зросли. Виключне значення цієї проблеми обумовлюється також її масштабом і складністю, докорінністю змін виробничих відносин, принципово новими спонукальними мотивами трудової діяльності в аграрному секторі Національної економіки. Тому і виникла необхідність проведення більш поглиблених економічних досліджень та вивчення і взаємозвязку природних, технічних, економічних, організаційних і соціальних факторів росту продуктивності праці, як основи для зростання обсягів виробництва і підвищення його економічної ефективності. Мета дослідження полягає в розробці теоретичних, методологічних та методичних підходів ефективної трудової діяльності та формуванні рекомендацій по підвищенню продуктивності праці в сільському господарстві. Предметом дослідження є сукупність організаційних, економічних і соціальних чинників, що склалися в процесі реформування аграрного сектора України і їх вплив на продуктивність праці в сільськогосподарських підприємствах Тернопільської області, методика визначення впливу окремих факторів на продуктивність праці та механізм виявлення резервів її росту.Економічний зміст продуктивності праці полягає в скороченні затрат робочого часу, необхідного для виробництва продукції. Ці групи факторів поділяються в свою чергу на підгрупи, які суттєво впливають на обсяги виробленої продукції або на рівень витрат праці на її виробництво. У цій системі перш за все виділяються показники живої праці; прямі, що безпосередньо характеризують ефективність праці, та обернені, що характеризують трудомісткість одиниці продукції; повні, що характеризують ефективність всієї праці, яка створює кінцевий продукт, і неповні (часткові, проміжні), що характеризують ефективність конкретних форм праці на проміжних стадіях формування продукту. Відмінність показників продуктивності праці повязана також з тим, в якій формі обліковується продукція (в натуральному виразі, переводі на умовний продукт чи у вартісній формі) і в яких одиницях вимірюється праця (середньорічні працівники, людино-дні, людино-години). До них відносяться: мотивація трудової діяльності і формування ставлення до праці, трудова адаптація, міжособистісні відносини і соціально-психологічний клімат в трудовому колективі підприємства, професійна орієнтація і підбір кадрів, а також такі складові елементи організації праці, як її умови, режим праці та відпочинку, підготовка і підвищення кваліфікації кадрів, дисципліна праці тощо.В умовах подальшого реформування аграрного сектору України, особливого значення набуває досягнення високого рівня продуктивності праці як одного з основних чинників ефективного ведення сільськогосподарського виробництва. Отримані рівняння пропонується використовувати для оцінки результатів господарювання, розрахунку впливу чинників на приріст результативного показника, підрахунку резервів підвищення рівня продуктивності праці, планування та прогнозування досліджуваного показника продуктивності праці. Проведений аналіз свідчить, що за останнє десятиріччя в сільськогосподарських підприємствах Тернопільської області мало місце суттєве зменшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, збільшення виробничих витрат на одиницю продукції, зниження рівня рентабельності. Так, кількість мінеральних добрив, внесених на гектар посівної площі в Тернопільській області зменшилась у 2000 р. в порівнянні з 1990 р в 10,6 раза, а органічних - у 8,2 раза, що призвело до зниження урожайності зернових та цукрових буряків в 1,9 раза. Кореляційний аналіз свідчить, що варіація продуктивності праці на 32% залежить від зміни фондоозброєності праці.

Основний зміст роботи