Шляхи підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств Миколаївської області - Статья

Анотація

конкурентоспроможність ґрунт технологія обробіток

Шляхи підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств Миколаївської області

І.О. Мальована, магістр

Науковий керівник - канд. фіз.-мат. наук, доцент А.М. Жорова

Миколаївський національний аграрний університет

У статті висвітлено шляхи підвищення конкурентоспроможності, зокрема застосування інноваційних технологій обробітку ґрунту - технологія strip till Обґрунтовано недоліки та переваги стрічкової технології обробітку ґрунту, описано найважливішими правилами, на які слід звертати увагу при застосуванні технології strip till

Ключові слова: конкурентоспроможність, strip till, технологія, обробіток, сільське господарство, ґрунт



Постановка проблеми. У сучасних умовах основним засобом підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств України стають досягнення науково- технічного прогресу та інновації. Надзвичайної актуальності набуває пошук нових технологій, здатних забезпечити підвищення ефективності функціонування аграрної галузі в умовах збіднення природних ресурсів. Сьогодні постійне впровадження новітніх розробок є реальною запорукою сталого розвитку сільського господарства. У зв’язку з цим особливої уваги вимагає питання впровадження агроінноваційних технологій, як запорука ефективного виявлення та усунення загроз технологічній безпеці аграрної галузі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням конкурентоспроможності займалися такі вчені, як Д. Абель, Г. Гамель, ,П. Друкер, К. Ендрус, Р.Ешенбах, П.Зенге, К.Крістенсон, Р.Коуз, Ф.Котлер, М.Малік та О.Нужна, М.Портер, К.Прахалад, Д.Рікардо, А.Сміт, Р.Солоу, Р.Фатхуддінова Ф.Хайєк. Розвиток інноваційного процесу у сфері технологій обробітку ґрунту досліджували такі вчені, як В. Амбросов, О. Дацій, М. Зубець, О. Крисальний, М. Кропивко, П. Музика, П. Саблук, В. Трегобчук, В. Ситник, О. Шубравська та ін.

Проте, питання підвищення конкурентоспроможності на основі визначення можливих проблем і перспектив адаптації нових техніко-технологічних рішень ведення сільськогосподарського виробництва до вітчизняних умов господарювання вимагає подальших досліджень.

Постановка завдання. Мета статті є обґрунтування шляхів підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств та визначення ролі інноваційних технологій обробітку ґрунту з цією метою.

Виклад основного матеріалу дослідження. Одним з основних завдань аграрного сектору України є підвищення конкурентоспроможності продукції рослинництва. Важливу роль у досягненні цієї мети відіграє впровадження сучасних енерго- і ресурсозберігаючих технологій. Однією з них є strip-till - стрічкова технологія обробітку ґрунту і вирощування сільськогосподарських культур, зокрема просапних. Про це свідчить світовий досвід аграрних підприємств США і Європи. Технологія strip-till отримала схвальну оцінку в сільськогосподарських підприємствах різних регіонів України, зокрема «Лат Агро» (Сумська обл.), «Рост Агро» (Полтавська обл.), «Олстас Льон» (Чернігівська обл.) та ін. Дана технологія поєднує переваги традиційного (оранки) і нульового (no-till) обробітків ґрунту, а тому приваблює сільськогосподарські підприємства. Останнім часом технологія strip-till впроваджується у середніх за розміром агропідприємствах, які вирощують кукурудзу і соняшник .

У всьому світі лідируючу позицію займає класична - відвальна технологія обробки ґрунту. На її частку припадає понад 70% всіх орних земель планети. Під час оранки відбувається - вплив на ґрунт робочими органами ґрунтообробних знарядь (відвальний плуг). При проході плугом відбувається підрізання і перевертання - відвал шару ґрунту для зміни положення слів ґрунтів з різними фізико-механічними властивостями. Це одна з найбільш енергоємних операцій. До недоліків полицевого обробітку ґрунту (оранки), крім підвищених витрат праці й коштів, відноситься зменшення щільності ґрунту, яке може призвести до посилення ерозійних процесів. Водною і вітровою ерозією щороку виноситься в середньому 15 т/га родючого шару ґрунту.

У той же час обробіток ґрунту слід розглядати як вимушений захід. Якщо без нього не можна обійтись, його необхідно виконати з найменшим руйнуванням структури ґрунту (мінімізація обробітку), тобто поверхневе рихлення на глибину близько 8см (mini-till).

Останнім часом все більшого поширення завдяки використанню гербіцидів суцільної дії з коротким періодом розпаду (типу Раундап Класік), набуває нульовий обробіток ґрунту (no-till - сівба в необроблений ґрунт). Недоліки полицевого обробітку ґрунту стають перевагами для mini-till і no-till.

Проте система землеробства mini-till і no-till сприяє накопиченню у верхньому шарі ґрунту насіння бур’янів, шкідників і хвороб, створенню його гетерогенної

структури і ущільненню, а це спричиняє до зменшення урожайності сільськогосподарських культур на 10-20%, особливо з глибоким (понад 3 м) проникненням кореневої системи (кукурудза, соняшник та ін.).