Шляхи підвищення ефективності комплексного лікування хворих на рак молочної залози - Автореферат

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ОНКОЛОГІЇАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Робота виконана в Інституті онкології АМН України. Науковий консультант - доктор медичних наук Смоланка Іван Іванович, Інститут онкології АМН України, керівник науково-дослідного відділу пухлин молочної залози. Офіційні опоненти: член-кореспондент НАН та АМН України доктор медичних наук, професор, Ганул Валентин Леонідович, Інститут онкології АМН України, керівник науково-дослідного відділу торакальної онкології; доктор медичних наук, професор, Мясоєдов Дмитро Володимирович, Національна медична академія післядипломної освіти ім.Слід зазначити, що саме хворі цієї категорії складають до 48,0% від тих, що вперше звернулися за допомогою, і навіть незначні успіхи у лікуванні зумовлюють покращання якості та подовження тривалості життя багатьох пацієнток. Не визначена доцільність застосування в комплексі протипухлинних заходів імунотерапії (ІТ); дані щодо її ефективності у хворих на РМЗ досить суперечливі: відмічають як поліпшення результатів лікування, так і їх відсутність або навіть погіршення (Treurniet-Donker A.O. et. al., 2003; Бондар Г.В., Седаков І.Є., 2005); визначення індивідуальної чутливості до хіміопрепаратів (Veronesi U., 2005); широке впровадження органозберігаючих методів лікування (Летягин В.П., 2005) з підвищенням абластики; застосування протипухлинної аутовакцинотерапії; вивчення васкуляризації первинної пухлини з використанням одержаної інформації для прогнозування перебігу захворювання та вибору адекватної тактики лікування можуть бути шляхами підвищення ефективності лікування хворих на РМЗ. Дисертаційна робота виконана в рамках 4 планових НДР відділу пухлин молочної залози Інституту онкології АМН України “Вивчити безпосередні та віддалені результати комбінованого лікування раку молочної залози з використанням органозберігаючих операцій та уточнити показання до їх проведення” (№ державної реєстрації - 01964003686); “Розробити нові методи, які підвищують ефективність лікування місцево-поширеного раку молочної залози з використанням селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії” (№ державної реєстрації - 0198U001763); “Розробити методи комплексного лікування хворих на рак молочної залози з використанням аутовакцинотерапії та кріохірургії” (№ державної реєстрації - 0101U000885); “Вивчити методи комплексного лікування хворих на рак молочної залози з застосуванням кріохірургії та аутовакцинотерапії на основі аналізу віддалених результатів лікування” (№ державної реєстрації - 0104U003214). Розробити метод комплексного лікування хворих на рак молочної залози із застосуванням неоадювантної терморадіотерапії.В основу роботи покладені спостереження за 2064 хворими на РМЗ, що перебували на стаціонарному лікуванні у відділі пухлин молочної залози Інституту онкології АМН України з 1989 по 2002 р. В залежності від методів лікування, хворі були розподілені на 9 основних груп: хворі на вузлові форми РМЗ, яким було проведено комплексне лікування з використанням органозберігаючих операцій (151); хворі на РМЗ, яким була проведена неоадювантна ТРТ (ПТ в комбінації з гіпертермією) (90); хворі на місцево-поширений РМЗ, яким була проведена неоадювантна селективна ВАПХТ (141); хворі на РМЗ, яким була проведена неоадювантна внутрішньовенна системна ПХТ (72); хворі на РМЗ, яким була проведена неоадювантна ПТ в комбінації з радіомодифікатором 5-фторурацилом (5-ФУ) (22); хворі з НІФ РМЗ, яким була проведена неоадювантна ВАПХТ (33); хворі з МП РМЗ, яким була проведена неоадювантна ВАПХТ в комбінації з СПХТ (19); хворі на вузлові форми РМЗ, яким в передопераційному періоді була проведена кріодеструкція (127); хворі на РМЗ, у яких після оперативного лікування застосовували протипухлинну аутовакцину (245). Відповідно до основних груп були сформовані контрольні: хворі на вузлові форми РМЗ, які не отримували неоадювантного лікування - для вивчення стану васкуляризації пухлин молочної залози та обєму життєздатної пухлинної паренхіми без антибластомного впливу (40); хворі на РМЗ, яким була проведена неоадювантна ПТ в режимі дрібних фракцій до СВД 40 - 45 Гр (154); хворі на РМЗ, яким проведена неоадювантна ПТ в режимі крупних фракцій до СВД 21-25 Гр (33); хворі на вузлові форми РМЗ, яким до операцій не проводили кріодеструкцію (78); хворі на РМЗ, які отримали адювантне лікування за традиційними методами без використання ПАВ (261). 74 хворим ТРТ була проведена за схемою ГТ ПТ, з мінімальним інтервалом між ними; 16 хворим ГТ була проведена після сеансу ПТ. Нами розроблений метод комплексного лікування хворих на МП РМЗ з використанням селективної ВАПХТ (патент UA № 61542А), за яким проліковано 141 хвору, з вузловою формою та 33 хворих з НІФ РМЗ (вік хворих від 20 до 69 років).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ